проходжуватися
ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПРОХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся і розм. ПРОХОДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОЙТИ́СЯ, пройду́ся, про́йдешся і розм. ПРОХОДИ́ТИСЯ, ходжу́ся, хо́дишся, док.
1. Ходити туди й назад, в один і другий бік.
Вона була тиха, поважно проходжувалася то вперед, то назад, мов справді велика пані (Панас Мирний);
Василь проходжувався по тротуару то сюди, то туди, час від часу поглядаючи на вікна невеличкого особнячка, що розмістився в глибині двору (М. Томчаній);
Андрій мовчав, проходжаючись між речами, що переповнювали покої (Н. Королева);
– Піду я, Ганю, – Михей взуває чоботи і проходжається по хаті, – зносу їм нема, солдатські... (М. Зарудний);
Макар Іванович пройшовся по хаті, затираючи руки (М. Коцюбинський);
Поклав [Петро] ручку, випроставсь. Потім звівся, пройшовсь по палаті (А. Головко);
Суха та замліла після недуги, вона аж світилася і, обпершись на руку покойової Хвеньки, пішла проходитись по господі (Панас Мирний);
// Прогулюватися де-небудь.
Проходжувався [Дорко] з годину, розмовляв із кількома селянами та любувався весняною красою і погодою (О. Маковей);
Вечером [увечірі] .. Мотря виходила в сад і проходжувалася стежкою коло частоколу (Б. Лепкий);
– Як Славко ожениться, підуть [з Бронею] до міста та й будуть проходжатись (Л. Мартович);
– Пройдімось трохи, і я скажу вам, чого я йшов до вас (Б. Грінченко);
Чи не краще, замість вдихати на танцях пилюку і обливатись потом, пройтися з кимсь, хто мав би охоту, по свіжому повітрі..? (Ірина Вільде);
– Чи не підете проходитись трохи по садку? – спитала Навроцька. – Вечір такий чудовий, а мої панни засиділись (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. Вітрець теплий проходжувався по стернях (І. Франко);
// перев. док. Піти кудись, побувати де-небудь із певною метою.
Чумаченкові замполіт наказав.. самому пройтись по стрілецьких ротах, уважно обстежити здоров'я своїх юних лейтенантиків (О. Гончар);
// перев. док., у сполуч. зі сл. око, погляд і т. ін., перен. Обдивитися, оглянути кого-, що-небудь або проглянути щось.
Він пройшовся по балкону очима, і на його блідому лиці з'явилася усмішка (С. Чорнобривець);
Костюченко.. повернув обличчя, текучим поглядом пройшовся по лівому флангу, де стояла його команда (Григорій Тютюнник);
Можна стверджувати, що Я. Купала уважним оком пройшовся по рядках перекладу.., виправляючи і поліпшуючи окремі місця (з наук. літ.);
// тільки док. Прокотитися по кому-, чому-небудь.
Льодова вода голками пройшлась по Соломіїному тілу (М. Коцюбинський);
* Образно. Судорога.. пройшлася по устах цариці, спотворила її тонкогубе обличчя (М. Стельмах);
// тільки док., перен. Пронизати когось, щось.
Спогад про мирне життя пройшовся по душі тихим болем (Григорій Тютюнник).
2. тільки док. По черзі доторкнутися до яких-небудь предметів легкими рухами.
Саїд Алі задумливо пройшовся по клавішах.., неначе розминаючи пальці (Іван Ле);
Бранець узяв карти, пройшовся по них пальцями (П. Загребельний).
3. перев. док., розм. Піддати що-небудь якійсь дії.
Прибравши на столі, підмела [Ганна], переслала постіль, пройшлася мокрою ганчіркою на підлозі (В. Козаченко);
Теку з матеріалами, про які говорив Куцевич, того ж дня йому [Нерчину] передав Долгін.. – Пройдись олівцем по цій премудрості (Н. Рибак);
Михайло узяв віжки, батогом пройшовся по кінських спинах, і сани вітром понеслись у село (М. Томчаній);
– Що ви робите?! Чи ви люди чи нелюди?! – заголосила дівчина, коли побачила, як проходжався по парубочому тілі Октав Пігловський (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- проходжуватися — прохо́джуватися дієслово недоконаного виду ходити туди й назад; піддавати що-небудь якійсь дії розм. Орфографічний словник української мови
- проходжуватися — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
- проходжуватися — -уюся, -уєшся і проходитися, -джуся, -дишся і розм. проходжатися, -аюся, -аєшся, недок., пройтися, пройдуся, пройдешся і розм. проходитися, -ходжуся, -ходишся, док. 1》 Ходити туди й назад. || Прогулюватися де-небудь. || перев. док. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проходжуватися — ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИ зах., СПАЦЕРУВА́ТИ діал., ГАРДУВА́ТИ діал., ГУ́ЛІ дит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- проходжуватися — Прохо́джуватися, -джуюся, -єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- проходжуватися — Проходжуватися, -джуюся, -єшся гл. = проходитися. Царівна на той час по саду проходжувалась. Рудч. Ск. Словник української мови Грінченка