проходити

ПРОХОДИ́ТИ див. прохо́джувати.

ПРОХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРОЙТИ́, пройду́, про́йдеш, док.

1. Іти, пересуватися кроками; крокувати.

Він вийшов на найбільшу вулицю, тихо проходив біля магазинів та роздивлявся по вітринах (Леся Українка);

Гетьман головною вулицею проходить. Направо й наліво глядить (Б. Лепкий);

Коридором санаторію проходить лікарка з старенькою вже медсестрою (А. Головко);

Єремія .. пройшов через світлицю й навіть не обернувся, не глянув у двері на Тодозю (І. Нечуй-Левицький);

Вулицею в шапках і брилях пройшли косарі (М. Стельмах);

* Образно. [Жура:]Занадто вже легко ви по життю проходите, Льоню, – мало переживали, мало думали (І. Кочерга);

// Пропливати в морі, річці і т. ін. (про риб).

Над гребнями валів чайки кружляють із квилінням. Це значить – рибні косяки проходять в морі синім (Н. Забіла);

Зграя [риби] пройшла. Вода знову стала тихою, дзеркальною (В. Собко);

// Їхати, скакати верхи де-небудь.

Війська йшли і йшли в безконечнім кіннім строю, на галопі проходили через вишневі українські села (О. Гончар);

// Рухаючись, ідучи, перебувати де-небудь.

Ми мусимо обійти цілий той шлях, яким проходитеме цезар (Н. Королева);

// Переміщатися де-небудь (про поїзд, літак, пароплав і т. ін. і про людей, які на них перебувають під час руху).

Семюнко споглядав, як проходили вози Данилового війська (А. Хижняк);

– Мореплавці, які вперше проходили тут [Магеллановою протокою], не один раз молили Бога про щасливе повернення (Ю. Яновський);

– Ми в Драгові, – продовжував лейтенант, – кожної ночі чуємо, як угорі проходять літаки (С. Скляренко);

Пройшов пароплав, і хвилі шуміли, набігаючи на берег (О. Донченко);

// Пересуватися по чому-небудь (про небесні світила, хмари, промені світла і т. ін.).

Так би й лежала я завжди над сею живою водою, Дивилась би, .. Як тіні барвисті від хмарок злотистих Проходять по площині срібно-блакитній І раптом зникають (Леся Українка);

Поле чорніє. Проходять хмари, Гаптують небо химерною грою (М. Рильський);

Сонце пройшло над ним в багряних хмарах (І. Микитенко);

* Образно. Життя, видно, глибоко чіпало її серце, проходило смугами по блідому виду, по чорних очах (Панас Мирний);

// Поширюватися в якомусь середовищі (про вітер, тепло, холод, хвилі і т. ін.).

Нівідкіль прохолоди ніякої, тільки що зверху палить, і малесенький вітрець не проходить (Г. Квітка-Основ'яненко);

З гір проходив легкий свіжий вітер (В. Собко);

Здалеку закружляв вихор, .. вигнутий стовп пилу пройшов шляхом (Ю. Яновський);

// Розноситися, чутися (про звуки).

По хаті пройшов шелест. Пани здвигували плечима, хитали журливо головами, шепталися між собою (Панас Мирний);

Лементи жіночі проходили мимо (В. Барка);

По натовпу пройшов схвальний гомін (І. Багмут);

// перен. Поширюватися серед когось, набувати розголосу (про чутку, відомості і т. ін.).

Ніяка недобра слава не проходила про неї, бо .. добре знали Галочку (Г. Квітка-Основ'яненко);

Між козаками пройшла чутка, що пани отруїли короля за те, що він був прихильний до козаків (І. Нечуй-Левицький);

Пройде по ринку яка поголоска, аж жах розбирає (М. Зеров);

// перен. Охоплювати людину, пронизувати її тіло; проймати (про відчуття холоду, тепла, болю і т. ін..).

Поступово члени мої втрачають напругу, зникає біль, дивна солодка теплінь проходить моїм тілом (П. Колесник);

Мороз .. пройшов вподовж Христиної спини (Панас Мирний);

“Ах, то музики перестали! – догадався я, й за цією догадкою острах наче морозом пройшов по мені (В. Винниченко);

Шевченко мовчав. Гострий біль пройшов вогняною голкою крізь серце (З. Тулуб);

// На якийсь час з'являтися, відбиватися на обличчі (про почуття, переживання і т. ін.).

На її зосередженому обличчі заколивався світ і виразно пройшли тіні страждання (М. Стельмах);

// Послідовно відкриватися зору людини, що йде, їде, пливе де-небудь.

Прокурор .. пішов навмання, не розбираючи шляху. Якісь маленькі, густо заплетені диким виноградом будинки проходили повз нього (В. Собко);

// перен. З'являючись, пропливати в думках, спогадах, уяві тощо.

Довгим ланцюгом проходять у моїй пам'яті роки (П. Колесник);

Йому пригадалися давні літа.. Потім перед очима пройшло власне життя – в огні, в тривогах і .. в нестатках (І. Микитенко);

Як зароджувавс в душі митця образ, які етапи проходив він в чреві письменника до того, як лягти на папір, ми не знаємо, фактично, нічого (з наук. літ.);

// Мати можливість іти, переміщатися де-небудь.

Купи людей усе рідшали .. – усе було вільніш проходити по улицях (Марко Вовчок);

Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (О. Гончар);

Той яр так заріс кущами, що не тільки не пройде чоловік, але й собака не пролізе (І. Нечуй-Левицький).

2. перев. недок. Простягатися, тягтися в якомусь напрямку (про дорогу, канал і т. ін.).

В небі високім проходить, безхмарними зримий ночами, Шлях, що за білість свою споконвіку зоветься Молочним (М. Зеров);

Янгі-арик проходив через усе місто, огинав бавовняний завод (Іван Ле);

Тин пройшов на аршин поза грушею (І. Нечуй-Левицький);

По тих місцях.., може, ще в доісторічні часи, проходило річище прадавнього Дніпра (О. Гончар);

Лінія розрізу [риби] овинна проходити посередені жирового прошарку (з наук.-попул. літ.);

// перен. Бути наявним, простежуватися в чому-небудь, протягом певного часу.

Через увесь її вік молодий проходила брехня, ведучи за собою сльози та горе... (Панас Мирний);

Крізь усі збірки [В. Стефаника] проходить тема знівеченого дитинства (з наук. літ.);

Образ кобзаря.. проходить майже через усю поезію Т. Шевченка (з наук. літ.).

3. кого, що і без прям. дод. Ідучи, минати кого-, що-небудь; ідучи, їдучи тощо, залишати позаду, за собою.

Я щодня проходжу повз самотній, закинутий сад (М. Коцюбинський);

Семен побачив, що надходить Панько й буде попри нього проходити (Л. Мартович);

Пройшов [Василь] уже і те місце, з якого вона гукала удень на його (Панас Мирний);

Пройшов бузок, проминув якийсь загін з дерев'яною повіткою, продерся ще крізь якісь кущі і... опинивсь в клітці саду (В. Винниченко);

Андрій пройшов мимо ченця, змірявши його поглядом, повним зневаги й ненависті (О. Довженко);

* Образно. З гомоном .. Чужа веселість мимо нас пройшла (М. Зеров);

// Пересуваючись, перетинати певну місцевість з кінця в кінець.

Вкраїну з краю в край проходили з боями... (В. Сосюра);

* Образно. Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся (прислів'я);

// перен. Залишатися непоміченим ким-небудь, поза чиєюсь увагою.

Все, що робилось, писалось, говорилось у світі, – все, здавалось, проходило непоміченим повз Мічуріна (О. Довженко);

Жарт Василів пройшов непоміченим, як самітний промінь у густій мряці (Г. Хоткевич);

Хвилинна розгубленість і замішання, що промайнули на обличчі Стефані, не пройшли повз увагу Владо (М. Чабанівський).

4. Іти в якому-небудь напрямку, до когось, чогось; прямувати.

Громада розступається, старий християнин проходить до диякона (Леся Українка);

Городами проходжу я до ставу, що ліг в яру, як велетенське скло (М. Рильський);

Відсторонивши екскурсантів, вони з Степашком пройшли по трапу на судно (О. Гончар);

// Заходити або потрапляти, прокрадатися і т. ін. куди-небудь.

Проходячи у свою хату, він зупинився біля Христі (Панас Мирний);

Переступивши поріг, Оленчук відчув, що всі погляди разом звернулись на нього .. – Проходьте сюди, – почувся густий, спокійний голос (О. Гончар);

– Це, певно, Кривоніс нишпорить у садку та .. оглядає, кудою б можна крадькома найбезпечніше пройти в замок (І. Нечуй-Левицький);

Крадучись поза розваленими коморами, пройшла [Зінька] в сад (А. Головко);

// Проникати, просочуватися крізь що-небудь кудись.

Звуки проходять крізь стіни, і засуви хатні не можуть їх зупинить (М. Зеров);

Вода пройшла крізь шар піску;

// Просовуватися крізь який-небудь отвір, прохід, підходячи за розміром.

Ключ проходить у замок;

// також що. Пробивати, пронизувати що-небудь (перев. про зброю, кулю).

Пень. Великий такий і дужий, здається. А вдариш у нього палицею – і вона проходить його наскрізь (Г. Хоткевич);

Твої слова мені, як ніж, що тупо так проходить в горло... (В. Сосюра);

Куля пройшла йому правий бік і застряла в лівім (І. Франко);

Брянському розстебнули гімнастьорку, оглянули рану. Осколок пройшов у серце (О. Гончар);

* Образно. Вдарив із дзвіниці дзвін, хитнув повітря і ножем пройшов в серце (М. Коцюбинський).

5. Виявлятися прийнятим, обраним тощо куди-небудь, затвердженим кимсь (перев. внаслідок відбору, голосування, екзаменів і т. ін.).

Невже то правда: що б не голосував Матюха, завжди “одноголосно” проходить? (А. Головко);

На екзамені до театрального Геннадій не пройшов (І. Волошин);

[Берест:] Що ж, Лідо, сьогодні твій проект пройшов добре (О. Корнійчук).

6. що. Ідучи, переміщаючись, долати певну відстань.

Дивізія рухалась вельми повільно і проходила за день не більше десяти – дванадцяти кілометрів (Григорій Тютюнник);

Пішки хіба ж легко сорок верстов до Сироватки пройти, та ще й з дитиною (Б. Грінченко);

Пароплав пройшов тридцять кілометрів за годину;

// у сполуч. зі сл. шлях, путь і т. ін., перен. Мати на своєму рахунку певні досягнення, звершення і т. ін.

Ця галузь економіки [комп'ютерний ринок] пройшла величезний шлях, завдячуючи своїм розвитком насамперед приватному бізнесу (з газ.).

7. що. Виконувати певні роботи в товщі, глибині чого-небудь, просуваючись у певному напрямку.

Щоб не знижувати темпів, треба проходити швидко нові експлуатаційні свердловини (з газ.);

Іван проходив товсті поклади пісковиків (М. Рудь);

– Це друга виробка [шахти]. Так. Ви вже пройшли розвилку (Олесь Досвітній).

8. що і без прям. дод. Піддавати що-небудь якійсь дії (перев. з поверхні).

Дочка.. мерщій за роботу береться. Чи пройшла ряд мережки, чи не пройшла, гляне: мати й собі захиталася на гребені... (Панас Мирний);

Проходити палубу шваброю; Пройти заготовку різцем;

// Обробляти на певній ділянці ґрунт (про сільськогосподарські знаряддя, машини).

Давно, давно тут не проходив плуг, Не сіялися зернові ніякі! (І. Нехода);

Рало по лону землі борозною глибокою пройде (М. Зеров).

9. з ким, що. Знайомитися з чим-небудь, вивчати щось.

Хлопці проходять нові шкільні науки, читають більш серйозні книжки (С. Васильченко);

Товариші приносили йому шкільні завдання, пояснювали, що проходили на уроках (В. Козаченко);

Небагато науки пройшов [Дмитро] – церковноприходську [школу] закінчив (М. Стельмах);

// Закріплювати набуті під час навчання знання на практиці.

На базі заповідників проходять виробничу практику студенти.. педагогічних інститутів (з наук. літ.);

// розм. Прослухувати курс навчання, набувати певних знань, навичок (в школі, інституті і т. ін.).

Разом з кількома дівчатами вона пройшла курси техмінімуму мотористів (В. Собко);

* Образно. Питання, чи готові українці пройти курс лікування за рецептами Сороса, залишається відкритим (з газ.).

10. що. Пізнавати на власному досвіді, переживати що-небудь, виконувати певну роботу, завдання і т. ін.

Підрозділи наспіх проходили санобробку (Григорій Тютюнник);

Вертався співець, підіймаючись вгору, до сонця, Муки пекельні пройшовши, здобувши свою Еврідіку (М. Зеров);

[Молодший лікар:] Здається, нема навіть в пеклі таких катувань і тортур, крізь які б не пройшов цей знедолений Камо... (О. Левада);

Проходити військову службу;

// Зазнавати на собі дії або впливу чого-небудь (про неживі предмети).

Навіть з Алжиру присилають їй сюди чубуки [винограду], і вони тут у неї проходять гарт (О. Гончар);

У НБУВ [Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського] українська наукова література не лише бібліографується, а й проходить процес реферування (з наук. літ.);

Доки маніфест пройшов усі канцелярії, то втратив свою цілісність (з наук. літ.);

Проходити цензуру.

11. Іти, минати, певним чином протікати (про час, період, пору року).

– Проходить день, другий – ніяк його [сон] не забуду (П. Куліш);

Сумно минали для неї ті дні короткі осінні, важко проходили ночі довгі – зимні (Панас Мирний);

Проходили тижні, складались у місяці (Ю. Яновський);

Дитинство Сашкове проходило на березі – біля рибальської снасті (Ю. Смолич);

Кілька хвилин пройшло в незвичайній якійсь мовчанці (Г. Хоткевич);

Пройшло кілька важких днів і ночей (М. Стельмах);

// безос., із запереч. част.

Не проходило й дня, щоб або Христя не завернула до Галі, або Галя не побігла до Христі (Панас Мирний);

– Чому ж мені не дано звістки? – Ще не пройшло й дня, як прийшла вона у Переяслав (П. Куліш);

І години не пройшлро, як я підписав протокол зібрання (М. Стельмах);

// Наближатися до кінця, закінчуватися.

У коханій розмовоньці швидко ніч проходить, Блідне місяць, гаснуть зорі, І сонечко сходить... (Леся Українка);

Проходила зима, така важка й кривава, І про весну шумів водою березоль (В. Сосюра);

Пройшло літо – не ходи в луг по калину (прислів'я);

Достатку і багатств пройшли злоті літа (М. Зеров).

12. Відбуватися, здійснюватися, мати місце (про які-небудь події, явища і т. ін.).

Одного разу Данькові довелося бути на великих .. зборах, що проходили якраз на тому місці, де колись відбувалися.. ярмарки (О. Гончар);

Останніми днями пройшов дощ (О. Слісаренко);

Сизе небо дихало грозою, що проходила десь (Григорій Тютюнник);

Процес перетворення неживої енергії в живу.. проходить без втрати енергії (з наук.-попул. літ.);

В робітничих колективах, установах та організаціях проходили великолюдні зібрання (з газ.);

Напишіть, як у вас пройшли свята (Леся Українка);

З великою урочистістю й теплотою пройшло.. у 1951 р, святкування 80-річчя з дня народження Лесі Українки (М. Рильський);

Цього року з грішми і сівба пройшла легше (А. Головко);

Бюджетний процес від початку складання проекту бюджету і до затвердження звіту про виконання бюджету проходить під контролем Верховної Ради України і місцевих органів влади (з наук. літ.);

// Завершуватися, припинятися.

Пройшли жнива; скінчилася і возовиця (Панас Мирний);

– Цей день пересидіти треба в хаті, поки оця вся гульня пройде (Г. Хоткевич);

// Переставати мучити, хвилювати, тривожити кого-небудь; припинятися (про хворобу).

У Оксани екзема пройшла, у Дори проходить (Леся Українка);

Була ця Наталка хвора на золотуху, у неї не проходили чиряки на скронях і попід вухами (М. Чабанівський);

– Подряпалася? – Да. – Замаж трав'яним соком, воно пройде (Григорій Тютюнник);

// розм. Минати без поганих, небажаних наслідків; минатися.

Гулянка на босу ногу не проходила марно. В нашу хатину частенько зазирав ангел смерті (С. Ковалів);

Думка: умиюся холодною водою, розітруся, розімнуся, то воно, може, й пройде... може, таки й поїду (Панас Мирний).

13. тільки док. Спливти по воді під час льодоходу (про кригу).

Скресла крига, пройшла. Шумить Дніпро (Марко Вовчок).

14. чим, розм. Просякати чим-небудь.

Вигляд у мене дійсно страшний: зарослий бородою, перев'язка на руці пройшла кров'ю (Ю. Яновський);

* Образно. Уклала [Чайчиха] на гарячу житню постіль малечу, щоб їхні тільця пройшли розімлілим духом пашні (М. Стельмах).

(1) [Не] пройти́ за ко́нкурсом – [не] бути зарахованим до навчального закладу, обраним на якусь посаду з-поміж кількох претендентів тощо.

[Олена:] Ви – професор? Дали кафедру? [Гармаш:] Виходить, так. За конкурсом я пройшов першим (І. Микитенко);

* Образно. За таким хлопцем, певне ж, всі інститутські дівчата сохнуть, хочеш – вибирай найкращу! По тому конкурсу Єльці не пройти (О. Гончар);

Стіно́ю стоя́ти (йти, прохо́дити і т. ін.) / ста́ти (піти́, пройти́ і т. ін.) див. стоя́ти;

(2) Швидки́м (ско́рим) ма́ршем пройти́ (діста́тися, ру́шити і т. ін.) – за менший строк, ніж належить, пройти, дістатися і т. ін.

Звідти уся банда мала скорим маршем, верхами дістатися до Косова і вдарити несподівано (Г. Хоткевич);

Скорим маршем пройшла їзда на свіжих семиградських конях (Іван Ле);

Наливайко скорим маршем рушив на Корсунь і під Білою Церквою сполучився із запорожцями (з навч. літ.).

◇ [Аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) див. моро́з;

(3) Аж холодо́к пройшо́в по́за спи́ною (д) див. моро́з;

(4) Да́ром не про́йде кому, рідко – без ускладнень (наслідків) і т. ін. не обійдеться (не минеться і т. ін.).

– Не тепер, а в четвер, хоч через год, тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ'яненко);

Мов з косо́ю пройшла́ смерть див. смерть;

Моро́з іде́ (хо́дить, бі́гає, прохо́дить, пробігає́ і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) за (по́за) спи́ною (по спи́ні, за плечи́ма, по́за шкі́рою, по́за шку́рою і т. ін.) див. моро́з;

(5) Моро́з пройшо́в від голови́ до п'ят (д) див. моро́з;

(6) Ні (ані́) пройти́ ні (ані́) прої́хати:

а) не можна дістатися куди-небудь (перев. через розгрузлість ґрунтової дороги в дощі).

Чи коли вщухне сльота-мряка? Земля роз'юшилась у непрохідне драговиння. Ані пройти ані проїхати (М. Понеділок);

б) про велику кількість кого-, чого-небудь.

– Такого вовка розплодилося, що ні проїхати лісом, ні пройти (Остап Вишня);

Ні прої́хати, ні пройти́; Ні прої́деш, ні про́йдеш див. проїжджа́ти¹;

(7) Пройти́ [і] Крим і Рим [і мі́дні тру́би], ірон. – побувати всюди, надивитися всього, зазнати всіляких випробувань (перев. стосується осіб з поганою репутацією, низькою культурою поведінки).

– Беремо ж сюди [в спецшколу] найтрудніших, тих, що вже пройшли Крим і Рим, – інший і дорослий не бачив такого, що воно вже встигло пережити (О. Гончар);

Я ж [мав справу] з однією, зате із справжньою бестією, яка пройшла Крим і Рим і всі мідні труби. Так що невідомо, кому із нас було важче (А. Дімаров);

(8) Пройти́ [крізь] вого́нь і во́ду [і мі́дні тру́би] – зазнати всіляких випробувань, виявитися дуже спритним, мужнім, витривалим.

[Кость:] Страх не люблю отих “глибокорозумних”, надто спритних, що пройшли вогонь і воду (З. Мороз);

Навіть він, Пушкарьов, що пройшов, як говориться, крізь вогонь, воду і мідні труби, не зміг би заробити собі на прожиток (Ф. Бурлака);

(9) Пройти́ [крізь] чисти́лище – зазнаючи великих випробувань, позбутися багатьох вад, недоліків.

Як хотіла б вона стати іншою... Але яким зіллям їй змити з себе ганьбу, які чистилища пройти, щоб виринути перед ним оновленою, гідною його кохання (О. Гончар);

(10) Пройти́ (перейти́) крізь си́то і ре́шето – зазнати всіляких випробувань, набути чималого досвіду у чомусь.

Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито і решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко);

Він знав, що статечні господарі суворо осуджують оту “відьомську бабу”, котра на своєму віку перейшла крізь сито й решето (В. Речмедін);

(11) Пройти́ (перейти́) крізь си́то й ре́шето – багато побачивши, зазнавши в житті, здобути великий досвід, набути спритності.

Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне, догадавсь, що цей учитель... теє [неблагонадійний]... (Б. Грінченко);

Він знав, що статечні господарі суворо осуджують оту “відьомську бабу”, котра на свому [своєму] віку перейшла крізь сито й решето (В. Речмедін);

(12) Пройти́ (перейти́) / прохо́дити (перехо́дити) че́рез ру́ки чиї, кого – опинитися на певний час у чиємусь розпорядженні, користуванні, побувати під чиїмсь впливом, зазнати чийогось втручання, дії і т. ін.

Через руки Марка Вовчка пройшла не одна кореспонденція, надіслана за кордон Герцену для опублікування в “Колоколе” (з газ.);

Виявилось, які порядки заведено в земстві, скільки перейшло через Колісникові руки грошей (Панас Мирний);

Через руки словникарів проходить великий фактичний матеріал (із журн.);

(13) Пройти́ / прохо́дити пе́ред очи́ма (зо́ром) – зримо поставати в уяві, детально уявлятися (про образи, пережиті події й т. ін.).

Йому пригадалися давні літа.. Перед очима пройшло власне життя – в огні, в тривогах, .. в нестатках (І. Микитенко);

(14) Пройти́ / прохо́дити шко́лу [життя́] – набути досвіду, змужніти, загартуватися в чомусь.

Десятки українських літераторів добру школу життя проходили на будівництві Дніпрогесу, де кожен працював не місяць, не два, влітку і взимку (з газ.);

Пройшла́ мо́да див. мо́да;

Пролі́зти (пройти́) [і] крізь ву́шко го́лки див. прола́зити;

(15) Прохо́дити / пройти́ повз – не помічати, не надавати важливого значення.

Він не хотів і не міг допустити, щоб його студенти так зневажливо і зверхньо ставились до нових шукань в науці, .. він не міг дозволити собі пройти повз (Н. Рибак);

(16) Прохо́дити черво́ною ни́ткою (стрі́чкою), книжн. – бути основним, провідним у чому-небудь, наскрізь пронизувати щось.

Червоною ниткою через усю книгу проходить заклик до збереження нашої планети від екологічної кризи (із журн.);

Червоною ниткою на засіданні проходила думка: достаток на прилавках, .. якісне і швидке побутове обслуговування – питання політичне (з газ.);

Тема Батьківщини червоною стрічкою проходить крізь усі твори [художньої виставки] (з газ.);

Виступа́ти черво́ною ни́ткою.

Часом у неї [О. Кобилянської] тенденція надто виступає червоною ниткою і разить очі, мов дисгармонія барв (Леся Українка);

(17) Фу́ксом пройти́ (проско́чити і т. ін.) – потрапити випадково, без належних підстав.

– На вінику, як та відьма на помелі, хоче [Перегуда] в комунізм фуксом проскочити... (В. Кучер);

(18) Пройти́ як дух крізь па́льці – бути непомітним, невловимим для когось.

Перш усього, він [Хома Прядка] був невловимий. Десять літ його ловила поліція – не могла піймати. Військо кликали, засідки робили, – як дух крізь пальці пройде, і нема (В. Винниченко);

[Цей] но́мер не про́йде (не ви́йде) див. но́мер;

Чу́тка йде́ (ши́риться, розно́ситься, розхо́диться і т. ін.) / пішла́ (пройшла́, поши́рилась, рознесла́ся, розійшла́ся і т. ін.) див. чу́тка.