процесуватися

Судитися, висуджувати, висудити, повисуджувати, зісуджуватися, зісудитися, позісуджуватися, насуджуватися, насудитися, понасуджуватися, просуджувати, просудити, попросуджувати, правуватися, виправовувати, виправити, повиправовувати, доправовуватися, доправуватися, подоправовуватися, направовуватися, направуватися, понаправовуватися, справовуватися, справуватися, посправовуватися, позиватися, позватися, запозиватися, запізнатися, позапозиватися, напозиватися, напізватися, понапозиватися, спозиватися, спізватися, поспозиватися

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. процесуватися — процесува́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. процесуватися — Процесува́тися. Судитися. Коли дивлю ся я на таку тактику в нашій борбі партийній, то все нагадую собі наші селянскі родини, в котрих рідні брати процесують ся о ґрунт. Українська літературна мова на Буковині
  3. процесуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. Судитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. процесуватися — ПРОЦЕСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Те саме, що суди́тися. Як процесувався Іван з паном, то пан задумав утопити Івана у Пруті (з казки); – Решту [маєтку] опікун в Трускавці загарбав, маючи якісь претензії. Процесуйся з ним, як хочеш (І. Словник української мови у 20 томах
  5. процесуватися — процесува́тися 1. судитися (ст): А коли родина упорядкованим звичаєм “лягла” рядочком на Личаківському цвинтарі, спадкоємці ще довго процесувалися за нерухомість таку-то й таку, на парцелі такій-то й такій (Тарнавський З.)||вінчатися 2. сперечатися, уперто наполягаючи на своєму (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. процесуватися — СУДИ́ТИСЯ (вести судову справу з кимсь), ТЯГА́ТИСЯ розм., ПОЗИВА́ТИ, ПОЗИВА́ТИСЯ заст., ПРОЦЕСУВА́ТИСЯ діал., ПРАВУВА́ТИСЯ діал. Давай (Онисько і Василь) судитися. Словник синонімів української мови