процесуватися
ПРОЦЕСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко.
Те саме, що суди́тися.
Як процесувався Іван з паном, то пан задумав утопити Івана у Пруті (з казки);
– Решту [маєтку] опікун в Трускавці загарбав, маючи якісь претензії. Процесуйся з ним, як хочеш (І. Франко);
За церковні та національні права братчики без кінця процесувалися, завалюючи суди найрізнішими своїми скаргами (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- процесуватися — процесува́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- процесуватися — Процесува́тися. Судитися. Коли дивлю ся я на таку тактику в нашій борбі партийній, то все нагадую собі наші селянскі родини, в котрих рідні брати процесують ся о ґрунт. Українська літературна мова на Буковині
- процесуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. Судитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- процесуватися — Судитися, висуджувати, висудити, повисуджувати, зісуджуватися, зісудитися, позісуджуватися, насуджуватися, насудитися, понасуджуватися, просуджувати, просудити, попросуджувати, правуватися, виправовувати, виправити, повиправовувати, доправовуватися... Словник чужослів Павло Штепа
- процесуватися — процесува́тися 1. судитися (ст): А коли родина упорядкованим звичаєм “лягла” рядочком на Личаківському цвинтарі, спадкоємці ще довго процесувалися за нерухомість таку-то й таку, на парцелі такій-то й такій (Тарнавський З.)||вінчатися 2. сперечатися, уперто наполягаючи на своєму (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- процесуватися — СУДИ́ТИСЯ (вести судову справу з кимсь), ТЯГА́ТИСЯ розм., ПОЗИВА́ТИ, ПОЗИВА́ТИСЯ заст., ПРОЦЕСУВА́ТИСЯ діал., ПРАВУВА́ТИСЯ діал. Давай (Онисько і Василь) судитися. Словник синонімів української мови