процесуватися

СУДИ́ТИСЯ (вести судову справу з кимсь), ТЯГА́ТИСЯ розм., ПОЗИВА́ТИ, ПОЗИВА́ТИСЯ заст., ПРОЦЕСУВА́ТИСЯ діал., ПРАВУВА́ТИСЯ діал. Давай (Онисько і Василь) судитися. Тягались вони, тягались, вимотували з їх грошенята, вимотували (Панас Мирний); Було, як поб'ються між собою козаки, або один другому по сусідству яку кривду зробить, спаш чи хліб витолочить, та самі не помиряться, то обидва, купивши на базарі по буханцю, і йдуть у паланку позиватися (О. Стороженко); Тоді.. за громадські ліси з паном процесувалися (Р. Іваничук); — Я вже п'ять літ із братом у процесі за хату та й більше вже правуватися не хочу (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. процесуватися — процесува́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. процесуватися — Процесува́тися. Судитися. Коли дивлю ся я на таку тактику в нашій борбі партийній, то все нагадую собі наші селянскі родини, в котрих рідні брати процесують ся о ґрунт. Українська літературна мова на Буковині
  3. процесуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. Судитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. процесуватися — Судитися, висуджувати, висудити, повисуджувати, зісуджуватися, зісудитися, позісуджуватися, насуджуватися, насудитися, понасуджуватися, просуджувати, просудити, попросуджувати, правуватися, виправовувати, виправити, повиправовувати, доправовуватися... Словник чужослів Павло Штепа
  5. процесуватися — ПРОЦЕСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Те саме, що суди́тися. Як процесувався Іван з паном, то пан задумав утопити Івана у Пруті (з казки); – Решту [маєтку] опікун в Трускавці загарбав, маючи якісь претензії. Процесуйся з ним, як хочеш (І. Словник української мови у 20 томах
  6. процесуватися — процесува́тися 1. судитися (ст): А коли родина упорядкованим звичаєм “лягла” рядочком на Личаківському цвинтарі, спадкоємці ще довго процесувалися за нерухомість таку-то й таку, на парцелі такій-то й такій (Тарнавський З.)||вінчатися 2. сперечатися, уперто наполягаючи на своєму (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт