прояв

Значення в інших словниках

1. прояв — правильніше: вияв «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. прояв — про́яв іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. прояв — [пройаў] -йаву, м. (на) -йав'і, мн. -йавие, -йав'іў Орфоепічний словник української мови
4. прояв — -у, ч. Дія, процес, що робить явним, помітним чий-небудь стан, чиїсь почуття, наміри і т. ін.; вияв. || Форма, в яку втілюється, в якій спостерігається що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. прояв — ПРО́ЯВ, у, ч. Дія, процес, що робить явним, помітним чий-небудь стан, чиїсь почуття, наміри і т. ін.; вияв. [Пан Душечка:] Не можна одмовити тому гультяєві, що в його дикій, розбійницькій... Словник української мови у 20 томах
6. прояв — ВИ́ЯВ (дія, процес, явище, що робить явним, помітним чийсь стан, почуття, наміри тощо), ВИ́РАЖЕННЯ, ВИ́ЯВЛЕННЯ, ПРО́ЯВ, ВИ́РАЗ, ВИ́ЛИВ, МАНІФЕСТА́ЦІЯ, ДЕМОНСТРА́ЦІЯ, О́Б'ЯВ рідко; ПРО́БЛИСК, ПРИ́СМАК, ДУШО́К перев. ірон. Словник синонімів української мови