псаломщик

Значення в інших словниках

1. псаломщик — псало́мщик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. псаломщик — -а, ч. Служитель православної церкви, що допомагає священикові під час богослужіння; дяк, причетник. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. псаломщик — ПСАЛО́МЩИК, а, ч. Служитель у церкві, що допомагає священикові під час богослужіння; дяк, причетник. [Грицько:] Вони у нас за псаломщика у церкві та й учителюють (Панас Мирний); На сцені з'явився хор. Словник української мови у 20 томах
4. псаломщик — ДЯК (служитель православної церкви найнижчого рангу), ПСАЛО́МНИК, ПСАЛО́МЩИК, ДЯЧО́К розм. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали (приказка); Ось цей пише, що був "служитель культу". Що це означає? Був він псаломщиком, церковним регентом..? (Ю. Словник синонімів української мови