псаломщик
ДЯК (служитель православної церкви найнижчого рангу), ПСАЛО́МНИК, ПСАЛО́МЩИК, ДЯЧО́К розм. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали (приказка); Ось цей пише, що був "служитель культу". Що це означає? Був він псаломщиком, церковним регентом..? (Ю. Яновський); На кладовищі, як опускали в яму домовину і співали піп із гугнявим дячком "вічну пам'ять", молилася й Катря (А. Головко).
ПАЛАМА́Р, ПРИЧЕ́ТНИК, ПСАЛО́МНИК, ПСАЛО́МЩИК. Кайдашиха прийшла додому з священиком, з ними прийшов і дяк з паламарем (І. Нечуй-Левицький); Думаю, проведу його (архієрея). Мене причетники і підвезли верстов із десять (Ганна Барвінок); Священик править молебень. Замість півчих, співає псаломщик (А. Шиян).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- псаломщик — псало́мщик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- псаломщик — -а, ч. Служитель православної церкви, що допомагає священикові під час богослужіння; дяк, причетник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- псаломщик — Дяк, дячок Словник чужослів Павло Штепа
- псаломщик — ПСАЛО́МЩИК, а, ч. Служитель у церкві, що допомагає священикові під час богослужіння; дяк, причетник. [Грицько:] Вони у нас за псаломщика у церкві та й учителюють (Панас Мирний); На сцені з'явився хор. Словник української мови у 20 томах