1. Словник синонімів української мови

псевдонім

ПРІ́ЗВИСЬКО (найменування, яке дається людині крім справжнього прізвища та імені й указує на якусь її рису), НА́ЗВИСЬКО, ПРОЗВА́ННЯ, ПРІ́ЗВИЩЕ рідше, ПРИ́КЛАДКА зневажл., ПРО́ЗВИСЬКО діал., ПРО́ЗВИЩЕ діал., НА́ЗВА діал., ПО́РЕКЛО діал.; КЛИ́ЧКА розм. (часто конспіративне); ПСЕВДОНІ́М (перев. авторський знак, яким користується письменник, актор тощо замість власного прізвища). Діда Олофіра по-вуличному прозивали Царком. Це прізвисько лишилося за Строкатим здавна (О. Донченко); В школі мені дали назвисько — зоолог, бо природничі науки найбільше цікавили мене (О. Копиленко); — Це той розбійник, на прозвання Мороз (С. Васильченко); Лазар ненавидів тюремного смотрителя, якому тюрма дала прізвище "морда" (М. Коцюбинський); Прозвисько "цвіркун" дуже личило Ганнусі (О. Копиленко); Ніхто у всій школі не мав стільки прозвищ, як присадкуватий, кругловидий Василь Грищук (С. Васильченко); Васька Соломін на пароплаві відзначався тим, що.. завжди виступав з пропозиціями. Йому навіть кличку дали Васька Пропозиціонер (М. Трублаїні); Вони працювали кореспондентами Н-ської армійської газети і підписували свої спільні твори псевдонімом Чайка (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. псевдонім — псевдоні́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. псевдонім — Прибране ім'я <�прізвище>; (підпільника) г. псевдо. Словник синонімів Караванського
  3. псевдонім — [псеиўдоун’ім] -ма, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  4. псевдонім — -а, ч. 1》 Прибране ім'я, прізвище або авторський знак, яким користується письменник, журналіст, актор і т. ін. замість власного прізвища. 2》 заст. Людина, що виступає під прибраним іменем, прізвищем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. псевдонім — Нібипризвище Словник чужослів Павло Штепа
  6. псевдонім — (від гр. pseoudonos -той, хто використовує вигадане ім’я) — 1. Автор музичного твору або роботи на музичну тему, а також виконавець, що використовує вигадане ім’я (напр., Й.Брамс -Г.Маркс, І.Глебов — Б.Асаф’єв, Р.Шуман — Флорестан... Словник-довідник музичних термінів
  7. псевдонім — ПСЕВДОНІ́М, а, ч. 1. Прибране ім'я, прізвище або авторський знак, яким користується письменник, журналіст, актор і т. ін. замість власного прізвища. В стародавній Греції .. Словник української мови у 20 томах
  8. псевдонім — псевдоні́м (від грец. ψευδώνυμος – несправжньо іменований) прибране ім’я, прізвище або авторський знак, що ними користуються в пресі письменники, журналісти, актори замість власного прізвища. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. псевдонім — Набута або надана назва (напр., прізвище чи ім'я), або будь-який знак, що заміняє назву (напр., анаграма, криптонім); відрізняються від юридично наданої особі назви. Універсальний словник-енциклопедія
  10. псевдонім — Псевдоні́м, -ма; -ні́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)