1. Словник синонімів української мови

псина

СОБА́КА, ПЕС, ЦУ́ЦИК розм., ГАВКУ́Н розм., ПСИ́НА розм., БРОВКО́ розм., РЯБКО розм., БАРБО́С розм. (дворовий непородистий); ЦЮЦЬКО́ розм., ЦЮ́ЦЯ дит.; ША́ВКА (невеликий кімнатний або дворовий собака); СУ́КА, СУ́ЧКА (самиця). Чуючи такий ґвалт, собаки то брехали, а то вже стали вити (Г. Квітка-Основ'яненко); Пес мій до ніг тулиться, лащиться (Ю. Яновський); Голодний, як цуцик (прислів'я); Молодий цуцик ховається під ворота, побачивши старого сусідського бровка (П. Куліш); І знову дрімає (Денис), як лінивий рябко на прив'язі (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. псина — пси́на 1 іменник жіночого роду, істота пес пси́на 2 іменник жіночого роду запах собаки; собаче м'ясо Орфографічний словник української мови
  2. псина — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що пес. 2》 Запах собаки, собачої шерсті. 3》 Собаче м'ясо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. псина — ПСИ́НА, и, ж., розм. 1. Те саме, що соба́ка. Ну цить же, собако, цить!.. Ну, стій же спокійно, не шамочись, поки скинуть з тебе ланцюг... а тепер гайда. Куди ж ти, куди? Ха-ха! От дурна псина (М. Словник української мови у 20 томах
  4. псина — Пси́на, -ни ж. Псина. Употребл. какъ бранное слово. Чи чуєш, псино, як старці співають? К. МБ. XI. 153. Словник української мови Грінченка