пустир
моск. порожня
порожня, див. пустота
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пустир — пусти́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пустир — -я, ч. Незабудоване, запущене місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пустир — ПУСТИ́Р, я́, ч. Незабудоване, запущене місце. На краю села був пустир, якого ніхто ніколи не займав. Вирішив Тимофій збудувати там хатчину (з казки); На пустирі будинок уродився І всіх причарував (Л. Словник української мови у 20 томах
- пустир — ПУСТИ́Р (незаселена, незабудована ділянка землі), ПУ́СТКА, ПУ́СТИЩЕ, ПУСТИРИ́ЩЕ розм., ПУСТИ́НЯ діал. Ще рік тому тут був пустир, А зараз квітне місто (М. Шеремет); Садили ці крислаті деревця на пустці (В. Словник синонімів української мови
- пустир — Пусти́р, -ря́; -тирі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)