підманювати

Значення в інших словниках

1. підманювати — підма́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. підманювати — див. ПІДДУРЮВАТИ, СПОКУШАТИ. Словник синонімів Караванського
3. підманювати — див. обманювати Словник синонімів Вусика
4. підманювати — -юю, -юєш, недок., підманити, -маню, -маниш і рідше підманути, -ману, -маниш, док., перех. 1》 Манячи, підкликати до себе порухом руки, голови, поглядом і т. ін. 2》 перен. Ваблячи, викликати потяг до себе. 3》 розм. Те саме, що обманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підманювати — ПІДМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш і рідше ПІДМАНУ́ТИ, ману́, ма́ниш, док., кого. 1. Манячи, підкликати до себе порухом руки, голови, поглядом і т. ін. Словник української мови у 20 томах
6. підманювати — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
7. підманювати — ПІДМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш і рідше ПІДМАНУ́ТИ, ману́, ма́ниш, док., перех. 1. Манячи, підкликати до себе порухом руки, голови, поглядом і т. ін. Словник української мови в 11 томах
8. підманювати — Підманювати, -нюю, -єш сов. в. підманити, -ню́, -ниш, гл. Соблазнять, соблазнить, сманивать, сманить; одурачивать, одурачить. Чуб. V. 1082. Своїм личком білесеньким все підманює. КС. 1883. І. 217. Ні, ходім та й ходім! — Як стала просить, так таки підманила. Рудч. Ск. II. 52. Словник української мови Грінченка