підманювати

підма́нювати

-юю, -юєш, недок., підманити, -маню, -маниш і рідше підманути, -ману, -маниш, док., перех.

1》 Манячи, підкликати до себе порухом руки, голови, поглядом і т. ін.

2》 перен. Ваблячи, викликати потяг до себе.

3》 розм. Те саме, що обманювати.

|| Вводячи в оману, спокушаючи чим-небудь, спонукати когось до небажаних дій, вчинків і т. ін.

|| Спокушати, зводити (дівчат).

|| у сполуч. зі сл. передчуття, надія і т. ін., перев. із запереч. не, док., перен. Справдитися (про надії, сподівання і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

підманювати — підма́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
підманювати — див. ПІДДУРЮВАТИ, СПОКУШАТИ. Словник синонімів Караванського
підманювати — див. обманювати Словник синонімів Вусика
підманювати — див. заманювати, приманювати, манити Словник чужослів Павло Штепа
підманювати — ПІДМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш і рідше ПІДМАНУ́ТИ, ману́, ма́ниш, док., кого. 1. Манячи, підкликати до себе порухом руки, голови, поглядом і т. ін. Словник української мови у 20 томах
підманювати — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
підманювати — ПІДМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш і рідше ПІДМАНУ́ТИ, ману́, ма́ниш, док., перех. 1. Манячи, підкликати до себе порухом руки, голови, поглядом і т. ін. Словник української мови в 11 томах
підманювати — Підманювати, -нюю, -єш сов. в. підманити, -ню́, -ниш, гл. Соблазнять, соблазнить, сманивать, сманить; одурачивать, одурачить. Чуб. V. 1082. Своїм личком білесеньким все підманює. КС. 1883. І. 217. Ні, ходім та й ходім! — Як стала просить, так таки підманила. Рудч. Ск. II. 52. Словник української мови Грінченка