підминати

Значення в інших словниках

1. підминати — підмина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. підминати — див. м'яти Словник синонімів Вусика
3. підминати — -аю, -аєш, недок., підім'яти, -мну, -мнеш, док., перех. 1》 Падаючи, рухаючись і т. ін., навалюватися і придавлювати собою кого-, що-небудь. 2》 Притискати чимось важким, згинати, м'яти. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підминати — ПІДМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІМ'Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., кого, що. 1. Падаючи, рухаючись і т. ін., навалюватися на кого-, що-небудь, придавлювати собою кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
5. підминати — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого... Словник синонімів української мови
6. підминати — ПІДМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІМ’Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., перех. 1. Падаючи, рухаючись і т. ін., навалюватися і придавлювати собою кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах