1. Словник чужослів Павло Штепа

підсобник

Допомагач, помічник

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсобник — підсо́бник іменник чоловічого роду, істота робітник на допоміжних роботах; поплічник розм. Орфографічний словник української мови
  2. підсобник — -а, ч., розм. 1》 Робітник, що виконує допоміжні роботи. 2》 Те саме, що підпомагач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підсобник — ПІДСО́БНИК, а, ч., розм. 1. Робітник, що виконує допоміжні роботи. – Ех, муляр з тебе .. – Учись... Цегли сюди! – крикнув він підсобникам (М. Руденко); – Сьогодні знову не вистачає підсобної сили. Вже й самі кинулися матеріал, воду на поверхи тягати. Словник української мови у 20 томах
  4. підсобник — ПІДРУ́ЧНИЙ ім. (той, хто виконує допоміжну роботу), ПОМІЧНИ́К, ПІДСО́БНИК розм.; ПІДМА́ЙСТЕР, МОЛОДИ́К іст., ЧЕЛЯ́ДНИК діал. (помічник майстра, ремісника). Підручні сталевара, молоді хлопці, ..уважно дивляться, як чаклує, "доводячи" плавку, Шамрай (В. Словник синонімів української мови
  5. підсобник — Підсо́бник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. підсобник — ПІДСО́БНИК, а, ч., розм. 1. Робітник, що виконує допоміжні роботи. — Ех, муляр з тебе.. — Учись… Цегли сюди! — крикнув він підсобникам (Руд., Остання шабля, 1959, 24); — Сьогодні знову не вистачає підсобної сили. Словник української мови в 11 томах