пінка

Значення в інших словниках

1. пінка — пі́нка 1 іменник жіночого роду піна; густа плівка на поверхні молока, вершків пі́нка 2 іменник жіночого роду мінерал Орфографічний словник української мови
2. пінка — I -и, ж. 1》 Пестл. до піна. 2》 Густа плівка на поверхні молока, вершків і т. ін., що утворюється після нагрівання. || Пінистий шар сиропу, що з'являється під час приготування варення на його поверхні. II -и, ж., спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пінка — ПІ́НКА¹, и, ж. 1. Пестл. до пі́на. Стьобнуло його гіллям, підбігли до нього селяни – лежить на снігу, чистесенький, тихесенький, тільки в куточках вуст рожева пінка бульбашиться (Григорій Тютюнник). 2. Густа плівка на поверхні молока, вершків і т. ін. Словник української мови у 20 томах
4. пінка — пі́нка (голл. pink) невелике двощоглове судно, призначене для рибальства або перевезення вантажів. Словник іншомовних слів Мельничука
5. пінка — ШАР (суцільна маса однорідної речовини, що покриває щось або простягається між іншими подібними), ПЛАСТ, ВЕРСТВА́, ТОВЩА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., ПЛАТО́К діал.; ПРО́ШАРОК, ПРОЖИ́ЛОК, ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ВЕРСТОК геол., ЛІ́НЗА геол. Словник синонімів української мови
6. пінка — Пі́нка, -пки, -нці; пі́нки, пі́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. пінка — ПІ́НКА¹, и, ж. 1. Пестл. до пі́на. Стьобнуло його гіллям, підбігли до нього селяни — лежить на снігу, чистесенький, тихесенький, тільки в куточках вуст рожева пінка бульбашиться (Тют., Вир, 1964, 153). 2. Густа плівка на поверхні молока, вершків і т. ін. Словник української мови в 11 томах
8. пінка — Пінка, -ки ж. Масло коровье. Ез. V. 61. Словник української мови Грінченка