1. Словник української мови в 11 томах

пінка

ПІ́НКА¹, и, ж.

1. Пестл. до пі́на.

Стьобнуло його гіллям, підбігли до нього селяни — лежить на снігу, чистесенький, тихесенький, тільки в куточках вуст рожева пінка бульбашиться (Тют., Вир, 1964, 153).

2. Густа плівка на поверхні молока, вершків і т. ін., що утворюється після нагрівання.

При подаванні у склянку з кавою кладуть пінку (Технол. пригот. їжі, 1957, 222);

*Образно. Ах, спорт, музика, танці, дівчата — оцю пінку життя до свого знайомства з Каминецьким вважав Бронко за щось не сумісне з гідністю серйозної людини (Вільде, Сестри.., 1958, 494);

// Пінистий шар сиропу, що з’являється під час приготування варення на його поверхні.

— Щось хочете сказати? — Хочу, — відповіла мати, здіймаючи з країв мідного тазу рожеву, тремтливу від кипіння пінку (Шиян, Баланда, 1957, 181).

◊ Зніма́ти (зня́ти) пі́нку — брати собі щось найкраще, найвигідніше без затрати своєї праці.

ПІ́НКА², и, ж., спец. Легкий вогнестійкий пористий мінерал, з якого виготовляють курильні трубки і деякі інші вироби, а також виріб з цього мінералу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пінка — пі́нка 1 іменник жіночого роду піна; густа плівка на поверхні молока, вершків пі́нка 2 іменник жіночого роду мінерал Орфографічний словник української мови
  2. пінка — I -и, ж. 1》 Пестл. до піна. 2》 Густа плівка на поверхні молока, вершків і т. ін., що утворюється після нагрівання. || Пінистий шар сиропу, що з'являється під час приготування варення на його поверхні. II -и, ж., спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пінка — Шумка, плівка, вершки Словник чужослів Павло Штепа
  4. пінка — ПІ́НКА¹, и, ж. 1. Пестл. до пі́на. Стьобнуло його гіллям, підбігли до нього селяни – лежить на снігу, чистесенький, тихесенький, тільки в куточках вуст рожева пінка бульбашиться (Григорій Тютюнник). 2. Густа плівка на поверхні молока, вершків і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. пінка — пі́нка (голл. pink) невелике двощоглове судно, призначене для рибальства або перевезення вантажів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пінка — ШАР (суцільна маса однорідної речовини, що покриває щось або простягається між іншими подібними), ПЛАСТ, ВЕРСТВА́, ТОВЩА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., ПЛАТО́К діал.; ПРО́ШАРОК, ПРОЖИ́ЛОК, ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ВЕРСТОК геол., ЛІ́НЗА геол. Словник синонімів української мови
  7. пінка — Пі́нка, -пки, -нці; пі́нки, пі́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пінка — Пінка, -ки ж. Масло коровье. Ез. V. 61. Словник української мови Грінченка