рицар

Значення в інших словниках

1. рицар — ри́цар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. рицар — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
3. рицар — Рицар чи лицар? Не тільки в сучасній українській художній літературі, публіцистиці й перекладах, ба інколи також у наших класичних творах натрапляємо на слова рицар, рицарство, рицарський: «Кругом усе старе рицарство розтавало» (Панас Мирний)... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
4. рицар — -я, ч. Те саме, що лицар. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. рицар — РИ́ЦАР, я, ч. Те саме, що ли́цар. Кінних воїнів-феодалів називали рицарями (з навч. літ.); Матросе, відважний матросе, Нової Іспанії рицар, Збудив ти захоплення й подив У людства всієї землі (Л. Первомайський); * У порівн. Вася Багіров .. Словник української мови у 20 томах
6. рицар — ГЕРО́Й (відважна, хоробра людина), БОГАТИ́Р, ЛИ́ЦАР, ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ уроч., ВИ́ТЯЗЬ поет., уроч., РИ́ЦАР рідше. І всі побачили тоді, що в час війни страшної герої, вславлені в труді, на фронті теж герої (Н. Забіла); Живуть богатирі законами безсмертя (Л. Словник синонімів української мови
7. рицар — Ри́цар, -ря; звич. ли́цар, -ря Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. рицар — РИ́ЦАР, я, ч. Те саме, що ли́цар. Кінних воїнів-феодалів називали рицарями (Іст. середніх віків, 1955, 32); Матросе, відважний матросе, Нової Іспанії рицар, Збудив ти захоплення й подив У людства всієї землі (Перв. Словник української мови в 11 томах