розбіяка
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбіяка — розбія́ка 1 іменник чоловічого роду, істота розбійник рідко розбія́ка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота задирака рідко Орфографічний словник української мови
- розбіяка — див. задерикуватий; непокірний; розбійник Словник синонімів Вусика
- розбіяка — -и, рідко. 1》 ч. Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом; розбійник. 2》 ч. і ж. Те саме, що задирака. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбіяка — РОЗБІЯ́КА, и, рідко. 1. ч. Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом; розбійник. Заводив він у думках свого товариша в темні лісові нетрі, напускав на його розбійників, які замахнулися вже на його ножами; тоді сам вибігав із-за кущів з рушницею... Словник української мови у 20 томах
- розбіяка — РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал. Словник синонімів української мови
- розбіяка — РОЗБІЯ́КА, и, рідко. 1. ч. Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом; розбійник. Заводив він у думках свого товариша в темні лісові нетрі, напускав на його розбійників, які замахнулися вже на його ножами; тоді сам вибігав із-за кущів з рушницею... Словник української мови в 11 томах
- розбіяка — Розбіяка, -ки м. Разбойникъ, забіяка, драчунъ. КС. 1882. X. 167. Грин. III. 591. І чоловічок не показний, а там розбіяка такий, що й Господи. Харьк. Словник української мови Грінченка