розвід

Значення в інших словниках

1. розвід — ро́зві́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. розвід — розводу, ч. 1》 Дія за знач. розводити 1). На розвід — з метою розвести, розмножити, одержати новий урожай, приплід. 2》 тільки розвід, військ. Огляд і розподіл по постах військових підрозділів, признач. у караул. 3》 тільки розвід. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розвід — РО́ЗВІ́Д, розво́ду, ч. 1. Дія за знач. розво́дити 1. Розвідник Петро Костенко, стомлений цілоденним переходом, байдуже розглядав у бінокль вулицю, щоб скоротити завжди такі довгі десять-п'ятнадцять хвилин між зупинкою колони і розводом по квартирах (І. Словник української мови у 20 томах
4. розвід — Ро́зві́д, -во́ду, -во́дові; -во́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розвід — РО́ЗВІ́Д, розво́ду, ч. 1. Дія за знач. розво́дити 1. Розвідник Петро Костенко, стомлений цілоденним переходом, байдуже розглядав у бінокль вулицю... Словник української мови в 11 томах
6. розвід — Ро́звід, -воду м. 1) Разводъ, расплодъ. Курей і гусей на розвід дала. Св. Л. 278. Ой одчиняй, наш паночку, новий двір, бо несем тобі віночка на розвід. Чуб. III. 246. 2) Разрывъ, ссора. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі між нами розводу. Словник української мови Грінченка