розвід

РО́ЗВІ́Д, розво́ду, ч.

1. Дія за знач. розво́дити 1.

Розвідник Петро Костенко, стомлений цілоденним переходом, байдуже розглядав у бінокль вулицю, щоб скоротити завжди такі довгі десять-п’ятнадцять хвилин між зупинкою колони і розводом по квартирах (Багмут, Опов., 1959, 68).

На ро́зві́д — з метою розвести, розмножити, одержати новий урожай, приплід.

Полючи на городі в багатого мужика, вона не хотіла брати грошей, а прохала одсипати пшеничним зерном, щоб мати гарний гатунок пшениці. Це на насіння, на розвід (Коцюб., II, 1955, 25);

Два пуди восени одержав меду дід І на додаток — вулик на розвід (Підс., Поеми, 1954, 59).

2. тільки розві́д, військ. Огляд і розподіл по постах військових підрозділів, признач. у караул.

[Зарицький:] Пане прокурор, ви знаєте самі — його величність в неділю буде на розводі військ (Голов., Драми, 1958, 234);

Виставляв [Сагайда] пости біля вікон, біля кожної дірки, звідки можна було вести огонь і робити спостереження. Інструктував при цьому бійців детально, впевнено, як наряд на розводі (Гончар, III, 1959, 143).

3. тільки розві́д. Відстань між розведеними, розсунутими кінцями або частинами чого-небудь.

Пружинні шайби повинні мати розвід не менш як на 1,5 товщини шайби (Автомоб., 1957, 335);

При вході в каземат нам, людям середнім на зріст, ще можна стояти не горблячись. Два кроки вперед — і треба згинатися. Ширина каземату — в розвід рук (Літ. Укр., 15.VII 1969, 3).

4. розм. Те саме, що розлу́чення 2.

— Що це ви, Суліман, так квапитесь мене оженити? — засміявся [Безбородько] вимушено. — А самі… чому, власне, ви не женитесь удруге? У вашій вірі допускаються розводи… (Вільде, Сестри.., 1958, 422).