розкарячувати

Значення в інших словниках

1. розкарячувати — розкаря́чувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. розкарячувати — -ую, -уєш, недок., розкарячити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Незграбно вигинаючи, розставляти в різні боки (зазвичай ноги). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкарячувати — РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКАРЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм. Незграбно вигинаючи, розставляти в обидва боки (звичайно ноги). Засюсюкав Антоша, розкарячивши ноги в офіцерських штанях (М. Словник української мови у 20 томах
4. розкарячувати — РОЗСТАВЛЯ́ТИ (руки, ноги, крила, пальці тощо), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСОВУВАТИ (РОЗСУВА́ТИ), РОЗПИНА́ТИ, РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ розм., РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ діал.; РОЗВО́ДИТИ (руки, пальці); РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
5. розкарячувати — РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКАРЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Незграбно вигинаючи, розставляти в обидва боки (звичайно ноги). Засюсюкав Антоша, розкарячивши ноги в офіцерських штанях (Коцюб. Словник української мови в 11 томах