розривка

Значення в інших словниках

1. розривка — Розри́вка: — відпочинок [28] — розвага, відпочинок [20;21] — розвага, також в розумінні: перерва [II] — розвага; також у розумінні перерва [IV] — тут: перепочинок, розвага, дозвілля (в перерві між ділом) [8] — розвага [I,V,VII] Ро́зривка: — розвага [ III,VI,X] Словник з творів Івана Франка
2. розривка — розри́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. розривка — Розри́вка. 1. Забавка, розвага, втіха. Се може дати Русинам не лише розривку, але дуже часто й науку (Б., 1895, 13, 3); Через те, що і наука зробила великі поступи і всі верстви народа звернули ся до нового жерела... Українська літературна мова на Буковині
4. розривка — -и, ж., діал. Розвага. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розривка — РОЗРИ́ВКА, и, ж., діал. Розвага. В Західній Європі, а також і в Польщі драматичні вистави в школах були дуже давньою і улюбленою розривкою (І. Франко); За цими приємними, звичними розривками Раїсі непомітно збігав час (М. Словник української мови у 20 томах
6. розривка — розри́вка забава, розвага; відпочинок (ср, ст): Коли треба було чекати з півтори години, вийти нікуди не можна, ані розмовляти нема з ким, книжка була її одинокою розривкою (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. розривка — РОЗВА́ГА (те, що розвеселяє, розважає людину), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), РОЗРА́ДА, УТІША́ННЯ (ВТІША́ННЯ), ВИ́ГРАШКА, ПОТУ́ХА розм.; ЗАБА́ВА, ЗА́БАВКА, ПОТІ́ХА, І́ГРАШКА розм., РО́ЗРИВКА діал. Словник синонімів української мови
8. розривка — Ро́зривка, -вки, -вці; -вки, -вок = за́бавка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. розривка — Розривка, -ки ж. Развлеченіе. НВолын, у Роздумував про її легку, веселу натуру, липку до розривок. Левиц. І. 341. Словник української мови Грінченка