розслід

Значення в інших словниках

1. розслід — ро́зслід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. розслід — -у, ч. Те саме, що розслідування. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розслід — РО́ЗСЛІД, у, ч. Те саме, що розслі́дування. Відкритою лишається й проблема Лесиного художнього новаторства, особливо в драматургії, – тут теж потрібні зіставлення й розсліди в широких масштабах світової літератури (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
4. розслід — СЛІ́ДСТВО (з'ясування обставин, пов'язаних із злочином, яке провадять судові органи), РОЗСЛІ́ДУВАННЯ, РО́ЗСЛІД, ДІЗНА́ННЯ. Справа донеслася до жандармерії, почалося слідство (І. Франко); Спитав дядько Клим, що за них (бандитів) чути. Словник синонімів української мови
5. розслід — Ро́зслід, -ду; -ліди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розслід — РО́ЗСЛІД, у, ч. Те саме, що розслі́дування. В значній мірі відкритою лишається й проблема Лесиного художнього новаторства, особливо в драматургії, — тут теж потрібні зіставлення й розсліди в широких масштабах світової літератури (Рад. Словник української мови в 11 томах