розстроювати

(лад) розладнувати, розладнати, порозладнувати, (почуття) смутити, засмучувати, засмутити, позасмучувати, усмучувати, усмутити, повсмучувати, хитати, захитувати, захитати, позахитувати, похитувати, похитати, розхитувати, розхитати, порозхитувати, див. скорбіти, хандрити, почалитися

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстроювати — розстро́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розстроювати — (лави) розладнувати; (настрій) псувати, погіршувати; (арфу) розладжувати; (життя) руйнувати; (кого) прикро вражати, засмучувати, вибивати з рівноваги; (торг) розбивати, пере-; п. ф. дк. РОЗСТРОЇТИСЯ, перетривожитися і п. ф. Словник синонімів Караванського
  3. розстроювати — -юю, -юєш, недок., розстроїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Розладнувати стрій, ряди, порушувати рух і т. ін. || Приводити в стан небоєздатності, замішання. 2》 Порушувати лад музичного інструмента. || Порушувати, розладнувати роботу якого-небудь механізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розстроювати — РОЗСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСТРО́ЇТИ, ою, о́їш, док., кого, що. 1. що. Розладнувати стрій, ряди, порушувати рух і т. ін. Козацька кіннота навальною атакою розстроювала ряди шведів і захоплювала у них артилерію (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. розстроювати — ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док. Словник синонімів української мови
  6. розстроювати — РОЗСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Розладнувати стрій, ряди, порушувати рух і т. ін. Козацька кіннота навальною атакою розстроювала ряди шведів і захоплювала у них артилерію (Іст. Словник української мови в 11 томах