скорбіти

Банувати, забановувати, забанувати, позабановувати, побановувати, побанувати, убановувати, убанувати, повбановувати, журитися, зажурюватися, зажуритися, позажурюватися, нажурюватися, нажуритися, понажурюватися, пожурюватися, пожуритися, нидіти, заниджувати, занидіти, позаниджувати, пониджувати, понидіти, униджувати, унидіти, охмирювати, охмирити, поохмирювати, зіхмирювати, зіхмирити, позіхмирювати, скімлити, заскімлювати, заскімлити, позаскімлювати, поскімлювати, поскімлити, скніти, заскнівати, заскніти, перескнівати, перескніти, поперескнівати, поскнівати, поскніти, ускнівати, ускніти, поускнівати, смутитися, засмучуватися, засмутитися, позасмучуватися, насмучуватися, насмутитися, понасмучуватися, посмучуватися, посмутитися, смуткувати, засмутковувати, засмуткувати, зісмутковувати, зісмуткувати, посмутковувати, посмуткувати, сумувати, засумовувати, засумувати, позасумовувати, посумовувати, посумувати, тужити, затужити, потужити, убиватися, убитися, повбиватися, уболівати, уболіти, повболівати, див. печалитися, хандрити, супитися, розстроювати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорбіти — скорбі́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скорбіти — див. ТУЖИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. скорбіти — скорблю, скорбиш і рідко скорбію, скорбієш; мн. скорблять; скорбувати, -ую, -уєш, недок., по кому – чому, за ким – чим і без додатка, книжн., рідко. 1》 Дуже печалитися, тужити. 2》 заст. Бути хворим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скорбіти — СКОРБІ́ТИ, скорблю́, скорби́ш і рідко скорбі́ю, скорбі́єш; мн. скорбля́ть; і СКОРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., по кому – чому, за ким – чим і без дод., книжн., рідко. 1. Дуже печалитися, тужити. Словник української мови у 20 томах
  5. скорбіти — СКОРБІ́ТИ, скорблю́, скорби́ш і рідко скорбі́ю, скорбі́єш; мн. скорбля́ть; і СКОРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., по кому — чому, за ким — чим і без додатка, книжн., рідко. 1. Дуже печалитися, тужити. Словник української мови в 11 томах
  6. скорбіти — Скорбіти, -блю, -биш гл. Скорбѣть. І щоб росло — не боліло, й на серденьку не скорбіло. Мил. 43. Словник української мови Грінченка