розсіл

Значення в інших словниках

1. розсіл — Розсі́л: — бульйон [1] — квас, юшка [21] Словник з творів Івана Франка
2. розсіл — розсі́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. розсіл — -солу, ч. 1》 Спеціально приготовлений солоний (перев. з прянощами) розчин для засолювання овочів, риби і т. ін. || Солона рідина, насичена соками засолених у ній продуктів. 2》 Дуже насичена сіллю природна вода. 3》 спец. Водний розчин солей, що застосовується у техніці. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розсіл — РОЗСІ́Л, со́лу, ч. 1. Спеціально приготовлений солоний (перев. з прянощами) розчин для засолювання овочів, риби і т. ін. Огірки заливають розсолом, накривають шматком чистого полотна чи марлі, а потім накладають дно (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
5. розсіл — РОПА́ (соляний розчин високої концентрації), РОЗСІ́Л, ТУЗЛУ́К. Доки сало стоїть у кориті в ропі, то вона повна господарка (М. Томчаній); Варити сіль із ропи. Словник синонімів української мови
6. розсіл — Розсі́л, звич. пишемо росі́л, -со́лу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розсіл — РОЗСІ́Л, со́лу, ч. 1. Спеціально приготовлений солоний (перев. з прянощами) розчин для засолювання овочів, риби і т. ін. Перед укладанням дна огірки заливають розсолом, накривають куском чистого полотна чи марлі, а потім накладають дно (Укр. Словник української мови в 11 томах