рупор

Гучномовка

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рупор — ру́пор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рупор — (посилювач звуку) мегафон, г. голосник; ЖМ. гучномовець; (ідей) виразник. Словник синонімів Караванського
  3. рупор — -а, ч. 1》 Труба у вигляді зрізаного конуса або піраміди для посилення звуку. || розм. Те саме, що гучномовець. 2》 перен., книжн. Виразник чиїхось ідей, думок, почуттів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рупор — РУ́ПОР, а, ч. 1. Труба у вигляді зрізаного конуса або піраміди для посилення звуку. [Голос покликача судового (в рупор):] Народе римський! Суд спокою просить! (Леся Українка); Безпалько по хаті пройшовся. Словник української мови у 20 томах
  5. рупор — ВИРА́ЗНИК (той, хто виражає чиї-небудь інтереси, думки, бажання тощо), ПРЕДСТАВНИ́К, НОСІ́Й, ПОСЛАНЕ́ЦЬ, СИН поет., РЕ́ЧНИК книжн., РУ́ПОР книжн.; ПОБО́РНИК, ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає якісь ідеї, суспільні погляди тощо). З усіх кошових.. Словник синонімів української мови
  6. рупор — Ру́пор, -ра; -пори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рупор — РУ́ПОР, а, ч. 1. Труба у вигляді зрізаного конуса або піраміди для посилення звуку. [Голос покликача судового (в рупор):] Народе римський! Суд спокою просить! (Л. Укр., II, 1951, 524); Безпалько по хаті пройшовся. Словник української мови в 11 томах