сочити

1. точити, виточувати, виточити, повиточувати, наточувати, наточити, понаточувати, надточувати, надточити, понадточувати, розточувати, розточити, порозточувати, сточувати, сточити, посточувати, уточувати, уточити, повточувати, лити, наливати, налити, поналивати, надливати, надлити, понадливати, переливати, перелити, попереливати, підливати, підлити, попідливати, розливати, розлити, порозливати, уливати, улити, повливати, лляти, віділляти, налляти, піділляти, розілляти, улляти

2. це стежити

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

сочити — сочи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
сочити — -чу, -чиш, недок. 1》 тільки 3 ос., перех. і неперех. Випускати, виділяти по краплі яку-небудь рідину. || Падати дрібними краплями. 2》 перех. Добувати, вибирати сік, рідину з чого-небудь. 3》 неперех., за ким – чим, розм. Підстерігати кого-небудь, стежити за кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
сочити — СОЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. тільки 3 ос., що і без прям. дод. Випускати, виділяти по краплі яку-небудь рідину. Третій [потік] – лиш сочить, сльозить із каменя (Г. Хоткевич); // Падати дрібними краплями. Сочив дощ, пливли хмари, шарпав вітер (О. Десняк). Словник української мови у 20 томах
сочити — ПІДСТЕРІГА́ТИ кого, що (таємно вистежуючи, чекати появи когось, чогось), ВИСТЕРІГА́ТИ, СТЕРЕГТИ́, ПРИСТЕРІГА́ТИ розм., СТОРОЖУВА́ТИ розм., СОЧИ́ТИ за ким-чим, розм., ПИЛЬНУВА́ТИ розм.; ЧАТУВА́ТИ кого, що, за ким-чим, ЧИГА́ТИ на кого-що (перев. Словник синонімів української мови
сочити — СОЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. тільки 3 ос., перех. і неперех. Випускати, виділяти по краплі яку-небудь рідину. Третій [потік] — лиш сочить, сльозить із каменя (Хотк., II, 1966, 301); // Падати дрібними краплями. Словник української мови в 11 томах
сочити — Сочи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Подстерегать, выслѣживать. Я буду сочити: тільки ви заснете, я зараз усі обірву горіхи. Наш кіт мишу сочить. Черниг. г. Словник української мови Грінченка