1. Словник синонімів української мови

сочити

ПІДСТЕРІГА́ТИ кого, що (таємно вистежуючи, чекати появи когось, чогось), ВИСТЕРІГА́ТИ, СТЕРЕГТИ́, ПРИСТЕРІГА́ТИ розм., СТОРОЖУВА́ТИ розм., СОЧИ́ТИ за ким-чим, розм., ПИЛЬНУВА́ТИ розм.; ЧАТУВА́ТИ кого, що, за ким-чим, ЧИГА́ТИ на кого-що (перев. жертву, здобич). — Док.: підстерегти́, ви́стерегти, пристерегти́, присочи́ти, припильнува́ти, упильнува́ти (впильнува́ти). Міг (дід) годинами лежати у сніговому заметі, підстерігаючи вовка або злодія (Г. Хоткевич); Три дні очей не показувала людям Параска. Вистереже мене коло дверей, махне мені відром, я й догадаюсь; побіжу, води їй унесу (Ганна Барвінок); Стерегли (хлопці) панів на битім шляху серед ночі (В. Кучер); — Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли піймалась... (Марко Вовчок); — Де ти бродив цілу ніч?.. — Тебе в садку сторожував (Григорій Тютюнник); Вирвавшись із ваших рук звірячих, довго я сочив вас по дорогах (П. Тичина); На могилі тій сторожа Дні і ночі пильнувала, Чи орда де не рушала Та не йшла на Україну (І. Манжура); Не минала кара і недбалого лісника, що не приміг впильнувати малого злочинця (Марко Вовчок); Поставить (Кіндрат) замасковану пастку, сам сідає за копами, чатує. Визирає, чи скоро голодний сусіда підсковзнеться (О. Ковінька); Йому раптом здалося, що на нього хтось, притаївшись, чигає (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сочити — сочи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сочити — -чу, -чиш, недок. 1》 тільки 3 ос., перех. і неперех. Випускати, виділяти по краплі яку-небудь рідину. || Падати дрібними краплями. 2》 перех. Добувати, вибирати сік, рідину з чого-небудь. 3》 неперех., за ким – чим, розм. Підстерігати кого-небудь, стежити за кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сочити — 1. точити, виточувати, виточити, повиточувати, наточувати, наточити, понаточувати, надточувати, надточити, понадточувати, розточувати, розточити, порозточувати, сточувати, сточити, посточувати, уточувати, уточити, повточувати, лити, наливати, налити... Словник чужослів Павло Штепа
  4. сочити — СОЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. тільки 3 ос., що і без прям. дод. Випускати, виділяти по краплі яку-небудь рідину. Третій [потік] – лиш сочить, сльозить із каменя (Г. Хоткевич); // Падати дрібними краплями. Сочив дощ, пливли хмари, шарпав вітер (О. Десняк). Словник української мови у 20 томах
  5. сочити — СОЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. тільки 3 ос., перех. і неперех. Випускати, виділяти по краплі яку-небудь рідину. Третій [потік] — лиш сочить, сльозить із каменя (Хотк., II, 1966, 301); // Падати дрібними краплями. Словник української мови в 11 томах
  6. сочити — Сочи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Подстерегать, выслѣживать. Я буду сочити: тільки ви заснете, я зараз усі обірву горіхи. Наш кіт мишу сочить. Черниг. г. Словник української мови Грінченка