справка

Значення в інших словниках

1. справка — спра́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. справка — -и, ж. 1》 Зменш. до справа. 2》 діал. Справність. 3》 зах. Угода, мирова. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. справка — СПРА́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що до́відка. Приклика городничий: чи наведена справка?.. А тут йому в одну шкуру справку дай (Панас Мирний); – Ми оба зі справкою до вас. Ви про землю говорите, а ми в справі землі й зайшли до вас (О. Словник української мови у 20 томах
4. справка — СПРА́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що до́відка. Приклика городничий: чи наведена справка?.. А тут йому в одну шкуру справку дай (Мирний, І, 1954, 288); — Ми оба зі справкою до вас. Ви про землю говорите, а ми в справі землі й зайшли до вас (Коб. Словник української мови в 11 томах
5. справка — Справка, -ки ж. 1) ум. отъ справа. 2) Исправность. За мого уряду усе було під мірою, під лічбою, під вагою; одно слово — усюди лад був, скрізь справки дули. Васильк. у. 2) Сдѣлка, мировая. Угор. Словник української мови Грінченка