спірант

Значення в інших словниках

1. спірант — спіра́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. спірант — А. У мовознавстві – приголосний звук, що утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення; фрикативний приголосний. Літературне слововживання
3. спірант — -а, ч., лінгв. Приголосний звук, що утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення, напр.: в, с, з, х; щілинний (фрикативний) приголосний. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спірант — СПІРА́НТ, а, ч., лінгв. Приголосний звук, що утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення. Словник української мови у 20 томах
5. спірант — спіра́нт [від лат. spirans (spirantis) – дуючий, видихаючий] те саме, що й фрикатив. Словник іншомовних слів Мельничука
6. спірант — СПІРА́НТ, а, ч., лінгв. Приголосний звук, що утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення, напр.: в, с, з, х; щілинний (фрикативний) приголосний. Словник української мови в 11 томах