фрикатив
див. спірант
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фрикатив — -а, ч. Щілинно-шумовий приголосний звук (напр., з, с, ф, х); фрикативний приголосний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фрикатив — фрикати́в (франц. fricatif, від лат. fricatus – тертя) щілинно-шумовий приголосний звук (напр., з, с, ф, х). Інша назва – фрикативний приголосний. Словник іншомовних слів Мельничука