1. Великий тлумачний словник сучасної мови

фрикатив

фрикати́в

-а, ч.

Щілинно-шумовий приголосний звук (напр., з, с, ф, х); фрикативний приголосний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фрикатив — див. спірант Словник чужослів Павло Штепа
  2. фрикатив — фрикати́в (франц. fricatif, від лат. fricatus – тертя) щілинно-шумовий приголосний звук (напр., з, с, ф, х). Інша назва – фрикативний приголосний. Словник іншомовних слів Мельничука