строчити

Значення в інших словниках

1. строчити — строчи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. строчити — (суцільним швом) шити; (кулями) стріляти <�раз-у-раз>; (клявзи) писати. Словник синонімів Караванського
3. строчити — див. шити Словник синонімів Вусика
4. строчити — СТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, недок. 1. що. Шити суцільним швом, перев. на швацькій машині. Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить, хазяйка вишива кругленьку квітку на очіпку шовком, – сидять коло столу обоє (Марко Вовчок); – На науку, правда... Словник української мови у 20 томах
5. строчити — Чу, -чиш, недок. Давати оральне сексуальне задоволення. ◇ Строчити мінет — робити мінет чоловіку. Строчити пілотку — робити кунілінгус. Я відчиняю двері, а він на всю пілотку строчить! Словник сучасного українського сленгу
6. строчити — строчу, строчиш, недок. 1》 перех. Шити суцільним швом, перев. на швацькій машині. 2》 неперех., перен. Робити часті, безперервні, один за одним постріли. 3》 перех., перен. Швидко писати. || ірон. Писати що-небудь. || неперех. Швидко, безупинно говорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. строчити — ПИСА́ТИ (графічно передавати на чомусь слова, текст тощо); КРЕ́СЛИТИ, НАКРЕ́СЛЮВАТИ (перев. друкованими літерами); ВИПИ́СУВАТИ (старанно); ВИВО́ДИТИ (перев. із сл. Словник синонімів української мови
8. строчити — СТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, недок. 1. перех. Шити суцільним швом, перев. на швацькій машині. Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить, хазяйка вишива кругленьку квітку на очіпку шовком, — сидять коло столу обоє (Вовчок, І, 1955, 297); — На науку... Словник української мови в 11 томах
9. строчити — Строчи́ти, -чу́, -чиш гл. Строчить (въ шитьѣ). Словник української мови Грінченка