тамга

Значення в інших словниках

1. тамга — тамга́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тамги́ Орфографічний словник української мови
2. тамга — ТАМГА́, и́, ж., іст. 1. Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, якими кочові народи (переважно кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я) позначали своє майно. Словник української мови у 20 томах
3. тамга — -и, ж., іст. 1》 Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, яким кочові народи (перев. кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я) позначали своє майно. 2》 Герб, печатка або підпис. 3》 Внутрішнє торговельне мито на Русі в добу монголо-татарського ярма. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тамга — КЛЕЙМО́ (знак, помітка на виробі, товарі і т. ін., що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, тощо); МА́РКА, МАРКУВА́ННЯ (з означенням — про знак на виробі); ТАВРО́, ШТЕМП заст. (перев. Словник синонімів української мови
5. тамга — ТАМГА́, и́, ж., іст. 1. Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, якими кочові народи (переважно кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор’я) позначали своє майно. Словник української мови в 11 томах