1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тамга

тамга́

-и, ж., іст.

1》 Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, яким кочові народи (перев. кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я) позначали своє майно.

2》 Герб, печатка або підпис.

3》 Внутрішнє торговельне мито на Русі в добу монголо-татарського ярма.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тамга — тамга́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тамги́ Орфографічний словник української мови
  2. тамга — Власнознак Словник чужослів Павло Штепа
  3. тамга — ТАМГА́, и́, ж., іст. 1. Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, якими кочові народи (переважно кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я) позначали своє майно. Словник української мови у 20 томах
  4. тамга — КЛЕЙМО́ (знак, помітка на виробі, товарі і т. ін., що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, тощо); МА́РКА, МАРКУВА́ННЯ (з означенням — про знак на виробі); ТАВРО́, ШТЕМП заст. (перев. Словник синонімів української мови
  5. тамга — ТАМГА́, и́, ж., іст. 1. Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, якими кочові народи (переважно кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор’я) позначали своє майно. Словник української мови в 11 томах