1. Словник синонімів української мови

тамга

КЛЕЙМО́ (знак, помітка на виробі, товарі і т. ін., що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, тощо); МА́РКА, МАРКУВА́ННЯ (з означенням — про знак на виробі); ТАВРО́, ШТЕМП заст. (перев. мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитаx свійських тварин, на тілі людини, а також знак на виробі); ВИ́ЩИП (вирізка на вусі тварини або на нозі птаха); ТАМГА́ іст. (знак власності в кочових народів Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я). — Наш! Там клеймо стоїть. Дві літери: "К.Ч." (В. Кучер); Народ обступив машину з усіх боків, вже стерли порох з трактора й лемешів, вже прочитали вітчизняну марку (О. Довженко); — Звісне діло — баришник... Звик на крадених конях тавра випікати і до людей лізе, — озвався Сергій (Григорій Тютюнник); Біля мосту ще одна партія колодників зі спотвореними тавром обличчями ладила дорогу (З. Тулуб). — Пор. 1. печа́тка.

МИ́ТО (податок, який стягується за ввіз і вивіз товарів), МИ́ТНЕ заст.; ТАМГА́ (на Русі під час монголо-татарського ярма). Платиться в Криму і на Дону мито від чумацького воза (Ганна Барвінок); Мусій зрадів, що, певне, не довго буде морочитись із рибою, і вже прицілювався, де стати, коли тивун, який збирав митне, зупинив йому коней (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тамга — тамга́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тамги́ Орфографічний словник української мови
  2. тамга — Власнознак Словник чужослів Павло Штепа
  3. тамга — ТАМГА́, и́, ж., іст. 1. Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, якими кочові народи (переважно кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я) позначали своє майно. Словник української мови у 20 томах
  4. тамга — -и, ж., іст. 1》 Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, яким кочові народи (перев. кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я) позначали своє майно. 2》 Герб, печатка або підпис. 3》 Внутрішнє торговельне мито на Русі в добу монголо-татарського ярма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тамга — ТАМГА́, и́, ж., іст. 1. Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, якими кочові народи (переважно кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор’я) позначали своє майно. Словник української мови в 11 томах