1. Словник чужослів Павло Штепа

твердити

Запевняти, запевнити, упевняти, упевнити, повпевняти, правити, розправляти, розправити, порозправляти, справляти, справити, посправляти, товкти, затовкувати, затовкти, натовкувати, натовкти, понатовкувати, потовкувати, потовкти, стовкувати, стовкти, постовкувати, товкмачити, витовкмачувати, витовкмачити, повитовкмачувати, натовкмачувати, натовкмачити, понатовкмачувати, потовкмачувати, потовкмачити, стовкмачувати, стовкмачити, постовкмачувати, утовкмачувати, повтовкмачувати, торочити, наторочувати, наторочити, понаторочувати, поторочувати, поторочити, оторочувати, оторочити, посторочувати, човпити, зічовпувати, зічовпити, позічовпувати, начовпувати, начовпити, поначовпувати; почовпувати, почовпити, учовпувати, учовпити, повчовпувати, див. говорити, утверджувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердити — 1. (намагатися переконати когось) переконувати, запевняти, наполягати, настоювати. 2. (говорити те саме) повторювати, товкмачити, розм. товкти, довбити. Словник синонімів Полюги
  2. твердити — тве́рдити дієслово недоконаного виду запевняти тверди́ти дієслово недоконаного виду повторювати Орфографічний словник української мови
  3. твердити — ТВЕРДИТИ – ТВЕРДИТИ – ТВЕРДІТИ – ТВЕРДІШАТИ Твердити, -джу, -диш, перех. Запевняти. Побитий змагався з селянами, твердячи, що виплатив їм усе, а вони твердили, що не дістали нічого (І.Франко). Твердити, -джу, -диш, перех. Повторювати. Літературне слововживання
  4. твердити — Заявляти, стверджувати, висловлювати думку; (те саме) повторювати, правити <�торочити, товкти, товкмачити> своє. Словник синонімів Караванського
  5. твердити — див. говорити Словник синонімів Вусика
  6. твердити — ТВЕ́РДИТИ, джу, диш, недок., що, із спол. що. Впевнено висловлювати що-небудь, настійливо говорити, запевняючи в чомусь. Побитий змагався з селянами, твердячи, що виплатив їм усе, а вони твердили, що не дістали нічого (І. Словник української мови у 20 томах
  7. твердити — I тверд`ити-джу, -диш, недок., перех. 1》 Говорити, повторювати те саме. 2》 заст. Багато разів повторювати що-небудь, щоб вивчити, запам'ятати. II тв`ердити-джу, -диш; наказ. сп. твердь; недок., перех., зі спол. що. Впевнено висловлювати що-небудь, настійливо говорити, запевняючи в чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. твердити — ПОВТО́РЮВАТИ (ПОВТОРЯ́ТИ) (говорити, писати, робити і т. ін. щось знову, ще раз те ж саме), ПЕРЕКА́ЗУВАТИ, ПЕРЕСПІ́ВУВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ТОВКМА́ЧИТИ розм., ТОВКТИ́ розм., ЧОВПТИ́ розм., ДОВБТИ́ (ДОВБА́ТИ) розм., ТОРО́ЧИТИ розм., ТУ́РКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. твердити — Тверди́ти, -джу́, -ди́ш, -дя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. твердити — ТВЕ́РДИТИ, джу, диш, недок., перех., із спол. щ о. Впевнено висловлювати що-небудь, настійливо говорити, запевняючи в чомусь. Побитий змагався з селянами, твердячи, що виплатив їм усе, а вони твердили, що не дістали нічого (Фр. Словник української мови в 11 томах
  11. твердити — Твердити, -джу, -диш гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174. Словник української мови Грінченка