тишком

Значення в інших словниках

1. тишком — ти́шком прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
2. тишком — див. таємно Словник синонімів Вусика
3. тишком — ТИ́ШКОМ, присл., розм. 1. Не голосно, без шуму. Два поранені із бою До медсанбату йшли пішком І говорили між собою, Щоб не ятрити ран, тишко́м (А. Малишко); Розмовляти тишком. 2. Потай, непомітно, крадькома. Словник української мови у 20 томах
4. тишком — присл., розм. 1》 Не голосно, без шуму. Розмовляти тишком. 2》 Потай, непомітно, крадькома. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тишком — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
6. тишком — Ти́шком, присл.; ти́шком-ни́шком Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. тишком — ТИ́ШКОМ, присл., розм. 1. Не голосно, без шуму. Два поранені із бою До медсанбату йшли пішком І говорили між собою, Щоб не ятрити ран, тишко́м (Мал., Чотири літа, 1946, 30); Розмовляти тишком. 2. Потай, непомітно, крадькома. Словник української мови в 11 томах
8. тишком — Тишком нар. Втихомолку, тайкомъ. Часом і по щоці дасть нишком та тишком. Левиц. І. 32. Словник української мови Грінченка