1. Словник української мови у 20 томах

тишком

ТИ́ШКОМ, присл., розм.

1. Не голосно, без шуму.

Два поранені із бою До медсанбату йшли пішком І говорили між собою, Щоб не ятрити ран, тишко́м (А. Малишко);

Розмовляти тишком.

2. Потай, непомітно, крадькома.

[Матрона:] Вони ще й не одно лихо тишком коять (І. Франко);

Двадцять вісім літ прожив Ігор, а ніколи не носив за пазухою каменюк, ні на кого не нападав тишком (Ю. Шовкопляс);

Про невимовні страждання наших людей на слідствах .. розповідали між собою тишком люди тодішні. (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тишком — ти́шком прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. тишком — див. таємно Словник синонімів Вусика
  3. тишком — Нишком, нищечком, тихенько, тихесенько, див. секретно, тайком, крадьки Словник чужослів Павло Штепа
  4. тишком — присл., розм. 1》 Не голосно, без шуму. Розмовляти тишком. 2》 Потай, непомітно, крадькома. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тишком — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
  6. тишком — Ти́шком, присл.; ти́шком-ни́шком Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тишком — ТИ́ШКОМ, присл., розм. 1. Не голосно, без шуму. Два поранені із бою До медсанбату йшли пішком І говорили між собою, Щоб не ятрити ран, тишко́м (Мал., Чотири літа, 1946, 30); Розмовляти тишком. 2. Потай, непомітно, крадькома. Словник української мови в 11 томах
  8. тишком — Тишком нар. Втихомолку, тайкомъ. Часом і по щоці дасть нишком та тишком. Левиц. І. 32. Словник української мови Грінченка