1. Словник чужослів Павло Штепа

тліти

Гнити, вигнивати, вигнити, вигнисти, повигнивати, догнивати, догнити, подогнивати, загнивати, загнити, загнисти, позагнивати, зігнивати, зігнити, позігнивати, надгнивати, надгнити, надгнисти, понадгнивати, перегнивати, перегнити, перегнисти, поперегнивати, погнивати, погнисти, див. тлінь, (дерево) трухнявіти, потрухнявіти, струхнявлювати, струхнявіти, пострухнявлювати, трухніти, потрухнювати, потрухніти, струхнювати, струхніти, пострухнювати, порохнявіти, спорохнявлювати, спорохнявіти, (вогонь) жевріти, дожеврювати, дожевріти, зіжеврювати, зіжевріти, позіжеврювати, пожеврювати, пожевріти, прожеврювати, прожевріти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тліти — тлі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тліти — Розкладатися, гнити, (- вогонь) ЖЕВРІТИ, ледве горіти, (- життя в комусь) тепліти, п. тремтіти; (душею, серцем) ІД. страждати, боліти, потерпати, сов. переживати; (все життя) животіти, скніти. Словник синонімів Караванського
  3. тліти — див. горіти Словник синонімів Вусика
  4. тліти — ТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. – Вона з першої години мене не злюбила. Словник української мови у 20 томах
  5. тліти — -ію, -ієш, недок. 1》 тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. || Розкладатися, гнити. 2》 Повільно, без полум'я горіти. || Догоряти. || Ледве горіти, зберігаючи жар; жевріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тліти — се́рце ни́є (млі́є, тлі́є і т. ін.); душа́ ни́є (млі́є, тлі́є і т. ін.) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає. “Господи! Де ж се вона ділася!.. Фразеологічний словник української мови
  7. тліти — ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док. Словник синонімів української мови
  8. тліти — Тлі́ти, тлі́ю, тлі́єш, тлі́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тліти — ТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. — Вона з першої години мене не злюбила. Словник української мови в 11 томах
  10. тліти — Тліти, тлію, -єш гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить. Словник української мови Грінченка