тліти

се́рце ни́є (млі́є, тлі́є і т. ін.); душа́ ни́є (млі́є, тлі́є і т. ін.) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає. “Господи! Де ж се вона ділася!..” Ниє-омліває материне серце (Панас Мирний); Бридко йому було на душі, серце нило… Та — нічого, казав собі, все минеться, вляжеться (Є. Гуцало); — Думати? Се ти думатимеш, коли в мене серце тліє! (Марко Вовчок); Коли їхали через знайоме місто.., серце його боляче стискалось і німіло (П. Колесник); — Мамочко, на ось краплі свої випий,— підійшла з чашечкою в руках Настя. — Може, тобі краще стане,— а в самої болем нила душа (І. Цюпа). се́рденько млі́є. Моє серденько мліє, Мліє (П. Чубинський); Як хороше, як весело На білім світі жить! .. Чого ж у мене серденько І мліє і болить! (Л. Глібов).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

тліти — тлі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
тліти — Розкладатися, гнити, (- вогонь) ЖЕВРІТИ, ледве горіти, (- життя в комусь) тепліти, п. тремтіти; (душею, серцем) ІД. страждати, боліти, потерпати, сов. переживати; (все життя) животіти, скніти. Словник синонімів Караванського
тліти — див. горіти Словник синонімів Вусика
тліти — Гнити, вигнивати, вигнити, вигнисти, повигнивати, догнивати, догнити, подогнивати, загнивати, загнити, загнисти, позагнивати, зігнивати, зігнити, позігнивати, надгнивати, надгнити, надгнисти, понадгнивати, перегнивати, перегнити, перегнисти... Словник чужослів Павло Штепа
тліти — ТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. – Вона з першої години мене не злюбила. Словник української мови у 20 томах
тліти — -ію, -ієш, недок. 1》 тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. || Розкладатися, гнити. 2》 Повільно, без полум'я горіти. || Догоряти. || Ледве горіти, зберігаючи жар; жевріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
тліти — ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док. Словник синонімів української мови
тліти — Тлі́ти, тлі́ю, тлі́єш, тлі́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тліти — ТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. — Вона з першої години мене не злюбила. Словник української мови в 11 томах
тліти — Тліти, тлію, -єш гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить. Словник української мови Грінченка