1. Фразеологічний словник української мови

тло

до тла. Повністю, нічого не залишаючи. Похмурий вид мав банкомет. Холодний піт по лисині його котився. Він програвав усе до тла (Переклад М. Рильського).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тло — тло – фон Слова, що називають те саме поняття, спільні за своїм головним значенням, але розрізняються семантичними відтінками і стильовим вживанням. Тло – 1. Основний колір, тон, на якому зроблено чи робиться малюнок, візерунок і т. ін. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. тло — тло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. тло — ТЛО – ФОН Тло. Основний колір, тон, на якому зроблено малюнок; задній план картини, малюнка; те, на чому виділяється хтось, щось тощо, а також переносно. Для гуцульських орнаментів характерне брунатне й темне тло (з журналу); їхали вони по зеленій луці.. Літературне слововживання
  4. тло — Фон; (картини) задній плян, поле; П. основа, ґрунт. Словник синонімів Караванського
  5. тло — див. основа Словник синонімів Вусика
  6. тло — ТЛО, а, с. 1. Основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.; фон. В другому місці картина – бабка і дівка сидять під рядном, між ними свічка. Світиться профіль старої воском, а молодої – листом троянди. Тло чорне (М. Словник української мови у 20 томах
  7. тло — тло : ◊ на нервовому тлі → нервовий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. тло — -а, с. 1》 Основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.; фон. 2》 Другий план картини, малюнка і т. ін., який підкреслює, вирізняє основні елементи зображення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. тло — ОСНО́ВА (те головне, на чому тримається, на що спирається що-небудь — про суспільно-політичні, культурні, психологічні та ін. поняття), ПІДВА́ЛИНИ перев. мн., ЗАСА́ДИ мн., БА́ЗА, ҐРУНТ, БА́ЗИС, ПІДҐРУ́НТЯ, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́РОК, ФУНДА́МЕНТ, УСТО́Ї мн. Словник синонімів української мови
  10. тло — Тло, тла, тлу, на тлі; тла, тлів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. тло — ТЛО, а, с. 1. Основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.; фон. В другому місці картина — бабка і дівка сидять під рядном, між ними свічка. Світиться профіль старої воском, а молодої — листом троянди. Тло чорне (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. тло — Тло, тла с. Основаніе, основа. Налетіла сараньча і стяла до тла. Гн. II. 24. Нахвалялися вирізати до тла всіх ляхів. Левиц. І. 148. нема і тла. Нѣтъ ничего. Мнж. 162. Въ томъ же значеніи: і на тлі не видко. Випила б і гноївки, та нігде і на тлі води не видко. Гн. II. 64. Словник української мови Грінченка