тло

ОСНО́ВА (те головне, на чому тримається, на що спирається що-небудь — про суспільно-політичні, культурні, психологічні та ін. поняття), ПІДВА́ЛИНИ перев. мн., ЗАСА́ДИ мн., БА́ЗА, ҐРУНТ, БА́ЗИС, ПІДҐРУ́НТЯ, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́РОК, ФУНДА́МЕНТ, УСТО́Ї мн., ПІДСТА́ВА, ПІДКЛА́Д, ПІДКЛА́ДКА, ПІДМУРІ́ВКА рідше, ПІДМУ́Р'Я рідше, ПІДМУ́Р рідше, ТЛО рідше, ТЕ́РЕН заст. Зв'язок поколінь, наступність народних ідеалів — така основа вічних понять Земля, мати, Батьківщина (з журналу); Австрійські урядовці часом доручали будування тюрем, цих підвалин своєї держави, приватним підприємцям (Т. Масенко); У 1917 р. І. Замичківський працює у Національному театрі, побудованому на засадах великої професіональної культури (з журналу); Тоня сміливо стояла понад усякими надбудовами кохання, а оскільки він теж шукав у ньому тільки бази, ця жінка йому приємно заімпонувала (В. Підмогильний); Мої підозріння мали під собою деякий ґрунт (В. Винниченко); Матеріальний базис суспільства, його економічний лад визначають і соціально-політичний характер та духовне обличчя нації (з журналу); Крутий проримський курс разом з насильною латинізацією греко-католицької церкви виплекує ідеальне підґрунтя для всіляких антирелігійних.. концепцій (Ірина Вільде); Твори Д. Гурамішвілі лягли брилою у підмурівок не лише великої грузинської, а й великої української культури (з газети); Задум був високий і гідний захоплення: перебудувати увесь дім нашого співжиття.. А може, звести і зовсім новий дім, але на первісному, нерукотворному фундаменті соціальної справедливості, що відкидає експлуатацію людини людиною (Б. Олійник); Нема сенсу ідеалізувати людей. Часи застою в багатьох спотворили моральні устої, підірвали твердість переконань (з газети); Що ти для видющих — лише підстава для кпину, А для осудливих — підстава догани (І. Драч); На Русь прийшло.. лицарство казковою появою, яка виросла на підкладі споминів про хрестоносні походи (Юліан Опільський); Наукова підкладка дослідження; — Мислиме об'єднання племен (землі Руської) кладе підмур'я непереможної держави — держави русичів (Д. Міщенко); Тепер рискувати безоглядно своїм станом і всім, чим володів, чого досягнув, що поклало міцні підмури для майбутнього, було б безумством (Н. Рибак); Серед братчиків почалися також суперечки на релігійнім тлі, деякі браття перейнялися лютеранством (І. Крип'якевич); Тут насувається питання: який був кінець сього письменства? Чи підготовило воно терен для нової народної літератури, чи перетворилося органічно в нові, вищі форми? (І. Франко).

ТЛО (основний колір, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок тощо), ФОН, ПО́ЛЕ. Він (Тарас) зробить темне з коричневим тло (Вас. Шевчук); Вона була в гарному ситцевому платті, із темного його тла впадали у вічі якісь сині тони (І. Сенченко); З будинків найбільше подобались мені університет і академія, в класичному стилі, з надвірними фресками на золотому фоні (М. Коцюбинський); Тоненькі рученята і гнучка дитяча шийка вирізнялись, мов алебастрові, на темному полі фотографії (Леся Українка).

ТЛО (задній план картини, малюнка, рельєфу, орнаменту тощо; те, на чому виділяється хтось, щось і т. ін.), ФОН. Срібні прибори блищали на тлі яскравих одягів (М. Грушевський); Часто бачив профіль твій знайомий я на фоні жовтого вікна (В. Сосюра); На фоні вогнища вирізнялися постаті людей (М. Трублаїні).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тло — тло – фон Слова, що називають те саме поняття, спільні за своїм головним значенням, але розрізняються семантичними відтінками і стильовим вживанням. Тло – 1. Основний колір, тон, на якому зроблено чи робиться малюнок, візерунок і т. ін. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. тло — тло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. тло — ТЛО – ФОН Тло. Основний колір, тон, на якому зроблено малюнок; задній план картини, малюнка; те, на чому виділяється хтось, щось тощо, а також переносно. Для гуцульських орнаментів характерне брунатне й темне тло (з журналу); їхали вони по зеленій луці.. Літературне слововживання
  4. тло — Фон; (картини) задній плян, поле; П. основа, ґрунт. Словник синонімів Караванського
  5. тло — див. основа Словник синонімів Вусика
  6. тло — ТЛО, а, с. 1. Основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.; фон. В другому місці картина – бабка і дівка сидять під рядном, між ними свічка. Світиться профіль старої воском, а молодої – листом троянди. Тло чорне (М. Словник української мови у 20 томах
  7. тло — тло : ◊ на нервовому тлі → нервовий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. тло — -а, с. 1》 Основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.; фон. 2》 Другий план картини, малюнка і т. ін., який підкреслює, вирізняє основні елементи зображення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. тло — до тла. Повністю, нічого не залишаючи. Похмурий вид мав банкомет. Холодний піт по лисині його котився. Він програвав усе до тла (Переклад М. Рильського). Фразеологічний словник української мови
  10. тло — Тло, тла, тлу, на тлі; тла, тлів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. тло — ТЛО, а, с. 1. Основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.; фон. В другому місці картина — бабка і дівка сидять під рядном, між ними свічка. Світиться профіль старої воском, а молодої — листом троянди. Тло чорне (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. тло — Тло, тла с. Основаніе, основа. Налетіла сараньча і стяла до тла. Гн. II. 24. Нахвалялися вирізати до тла всіх ляхів. Левиц. І. 148. нема і тла. Нѣтъ ничего. Мнж. 162. Въ томъ же значеніи: і на тлі не видко. Випила б і гноївки, та нігде і на тлі води не видко. Гн. II. 64. Словник української мови Грінченка