тліти
тлі́ти
-ію, -ієш, недок.
1》 тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування.
|| Розкладатися, гнити.
2》 Повільно, без полум'я горіти.
|| Догоряти.
|| Ледве горіти, зберігаючи жар; жевріти.
|| Ледве горіти, даючи слабке, тьмяне світло.
3》 перен. Бути, існувати, проявлятися звичайно в незначній мірі (про життя, почуття, свідомість, думку і т. ін.).
|| Страждати морально, переживати.
|| Жити без руху вперед, без розвитку.
4》 перен. Відсвічувати червоним, рожевим кольором, освітлюючись сонячними променями.
|| Світитися, відбиваючи внутрішнє напруження (про очі).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тліти — тлі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тліти — Розкладатися, гнити, (- вогонь) ЖЕВРІТИ, ледве горіти, (- життя в комусь) тепліти, п. тремтіти; (душею, серцем) ІД. страждати, боліти, потерпати, сов. переживати; (все життя) животіти, скніти. Словник синонімів Караванського
- тліти — див. горіти Словник синонімів Вусика
- тліти — Гнити, вигнивати, вигнити, вигнисти, повигнивати, догнивати, догнити, подогнивати, загнивати, загнити, загнисти, позагнивати, зігнивати, зігнити, позігнивати, надгнивати, надгнити, надгнисти, понадгнивати, перегнивати, перегнити, перегнисти... Словник чужослів Павло Штепа
- тліти — ТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. – Вона з першої години мене не злюбила. Словник української мови у 20 томах
- тліти — се́рце ни́є (млі́є, тлі́є і т. ін.); душа́ ни́є (млі́є, тлі́є і т. ін.) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає. “Господи! Де ж се вона ділася!.. Фразеологічний словник української мови
- тліти — ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док. Словник синонімів української мови
- тліти — Тлі́ти, тлі́ю, тлі́єш, тлі́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тліти — ТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. — Вона з першої години мене не злюбила. Словник української мови в 11 томах
- тліти — Тліти, тлію, -єш гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить. Словник української мови Грінченка