1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тліючий

тлі́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до тліти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тліючий — тлі́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. тліючий — ТЛІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до тлі́ти. В кущах, серед кісток забутих, У купі тліючих кольчуг, Мечів і шоломів погнутих Собі шукає зброю він (М. Терещенко, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  3. тліючий — ТЛІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до тлі́ти. В кущах, серед кісток забутих, У купі тліючих кольчуг, Мечів і шоломів погнутих Собі шукає зброю він (Пушкін, Руслан і Людм., перекл. Словник української мови в 11 томах