1. Орфографічний словник української мови

тліючий

тлі́ючий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тліючий — ТЛІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до тлі́ти. В кущах, серед кісток забутих, У купі тліючих кольчуг, Мечів і шоломів погнутих Собі шукає зброю він (М. Терещенко, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  2. тліючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до тліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тліючий — ТЛІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до тлі́ти. В кущах, серед кісток забутих, У купі тліючих кольчуг, Мечів і шоломів погнутих Собі шукає зброю він (Пушкін, Руслан і Людм., перекл. Словник української мови в 11 томах