тлінь
-і, ж., книжн.
1》 Те саме, що тління 1).
2》 Те, що тліє, розкладається або зотліло; прах.
3》 рідко. Те, що догоряє.
4》 перен. Про щось нетривке, скороминуще, що не має сили або справжньої цінності.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тлінь — тлінь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тлінь — Тління; (тлінні рештки) прах; (скінченність життя) тлінність; р. тлін. Словник синонімів Караванського
- тлінь — див. смерть Словник синонімів Вусика
- тлінь — Гнилизна, гнилятина, гниляччя, див. тліти, тлінний Словник чужослів Павло Штепа
- тлінь — ТЛІНЬ, і, ж., книжн. 1. Те саме, що тлі́ння 1. На те й уваги їм [юнакам] нема. Що їм дорогу перейма Нещадно смерті грізна тінь І жде в землі холодна тлінь... (Я. Щоголів). 2. Те, що тліє, розкладається або зотліло; прах. Словник української мови у 20 томах
- тлінь — ТЛІ́ННЯ (руйнування, розпадання від часу, від довгого вжитку, псування), ТЛІНЬ (ТЛІН) книжн., ТЛЯ книжн. У парковому повітрі — дух тління: розкладається минулорічне листя (Є. Словник синонімів української мови
- тлінь — Тлінь, тлі́ні, тлі́ні, тлі́нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тлінь — ТЛІНЬ, і, ж., книжн. 1. Те саме, що тлі́ння 1. На те й уваги їм [юнакам] нема. Що їм дорогу перейма Нещадно смерті грізна тінь І жде в землі холодна тлінь… (Щог. Словник української мови в 11 томах
- тлінь — Тлінь, -ні ж. Тлѣнность. Гортань їх дише смертю, тлінню. К. Псал. 9. Словник української мови Грінченка