1. Словник синонімів української мови

тлінь

ТЛІ́ННЯ (руйнування, розпадання від часу, від довгого вжитку, псування), ТЛІНЬ (ТЛІН) книжн., ТЛЯ книжн. У парковому повітрі — дух тління: розкладається минулорічне листя (Є. Гуцало); На те й уваги їм (юнакам) нема, Що їм дорогу перейшла Нещадно смерті грізна тінь І жде в землі холодна тлінь (Я. Щоголів); Вітру живого вдихніть, Чесні, душею одверті, Всупереч тліну і смерті — Нашого вітру вдихніть (І. Муратов).

ТЛІ́ННЯ (те, що розкладається або розклалось), ТЛІНЬ (ТЛІН) книжн., ТЛІ́ННІСТЬ книжн. Пахло передвечірнім степом, і, може, навіть пахло зовсім по-мирному, якби до запахів землі не мішались легкі запахи тління (Ю. Бедзик); Люд.. і поночі простує На гору ту, де мученика тлін (М. Старицький); Світ (у склепі) мене зустрів скупий, сірий. У нас піднявся пах давньої тлінності (Ю. Яновський).

ТЛІ́ННЯ (те, що ледве горить, догоряє), ТЛІНЬ (ТЛІН) книжн. Бульдозер сунувся крізь дим і полум'я. За ним лишилося саме тління, і люди затоптували його, як люте гаддя (А. Хорунжий); Проїдь, мій коню, спроквола Повз чорне згарище села. Таким десь є й моє село, Що тлінню й попелом лягло (М. Бажан); Огонь навали за нами повз, як тліну чадь (В. Сосюра).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тлінь — тлінь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тлінь — Тління; (тлінні рештки) прах; (скінченність життя) тлінність; р. тлін. Словник синонімів Караванського
  3. тлінь — див. смерть Словник синонімів Вусика
  4. тлінь — Гнилизна, гнилятина, гниляччя, див. тліти, тлінний Словник чужослів Павло Штепа
  5. тлінь — ТЛІНЬ, і, ж., книжн. 1. Те саме, що тлі́ння 1. На те й уваги їм [юнакам] нема. Що їм дорогу перейма Нещадно смерті грізна тінь І жде в землі холодна тлінь... (Я. Щоголів). 2. Те, що тліє, розкладається або зотліло; прах. Словник української мови у 20 томах
  6. тлінь — -і, ж., книжн. 1》 Те саме, що тління 1). 2》 Те, що тліє, розкладається або зотліло; прах. 3》 рідко. Те, що догоряє. 4》 перен. Про щось нетривке, скороминуще, що не має сили або справжньої цінності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тлінь — Тлінь, тлі́ні, тлі́ні, тлі́нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тлінь — ТЛІНЬ, і, ж., книжн. 1. Те саме, що тлі́ння 1. На те й уваги їм [юнакам] нема. Що їм дорогу перейма Нещадно смерті грізна тінь І жде в землі холодна тлінь… (Щог. Словник української мови в 11 томах
  9. тлінь — Тлінь, -ні ж. Тлѣнность. Гортань їх дише смертю, тлінню. К. Псал. 9. Словник української мови Грінченка